Боніфацій III
Боніфацій III (лат. Bonifacius; †12 листопада 607, Рим, Візантійська імперія) — шістдесят шостий папа Римський (19 лютого 607—12 листопада 607), за походженням римлянин, син Іоанна. Папа Григорій I у 603 році призначив Боніфація своїм представником при дворі імператора у Константинополі. Виконуючи обов'язки нунція Боніфацій мав неформальний доступ до імператора Фоки, який рахувався з його думкою.
| Боніфацій III | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 607 — 607 | ||
| Попередник: | Сабініан | |
| Наступник: | Боніфацій IV | |
| Народження: | ??? Рим, Королівство остготів | |
| Смерть: | 12 листопада 607 Рим, Візантійська імперія | |
| Релігія: | католицька церква[1] | |
| Примітки | шістдесят шостий папа римський | |
| У миру | Боніфацій | |
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
Боніфацій III запровадив дві суттєві зміни у процедурі виборів папи. По-перше, він видав декрет, яким заборонив будь-кому обговорювати за життя чинного папи кандидатуру його наступника. По-друге, Боніфацій III заборонив вчиняти будь-які дії щодо виборів нового папи до закінчення 3 днів з часу смерті попереднього папи.
Іншим важливим результатом діяльності Боніфація III стало підтвердження імператором Фокою першості єпископа Риму над іншими ієрархами церкви.