Борсук Володимир Мойсейович

Народився в багатодітній селянській родині. Закінчив чотири класи сільської школи. З 1934 року був пастухом в сусідньому селі, потім працював робітником на залізниці.

Під час Другої світової війни був мобілізований німецькою окупаційною владою. Працював робітником на німецькій військовій залізниці під Псковом (РРФСР), а потім в Альпах (Італія). Після закінчення війни через Австрію і Словаччину добрався до Братислави, де був призваний до Радянської армії. У 1948 переведний в місто Ростов-на-Дону.

Після демобілізації повернувся в село Нуйно Камінь-Каширського району Волинської області.

З 1950 по 1954 рік — різноробочий (бетоняр, муляр, тесляр) на будівництві Нововолинської шахти № 1, шахтар і бригадир першої прохідницької бригади Нововолинської шахти № 1 в місті Нововолинську Волинської області.

З 1954 року — бригадир бригади прохідників шахт № 1 і № 2 «Великомостівська»; бригадир бригади прохідників (майстрів механізованого вибою) Червоноградської шахти № 1 Великомостівського будівельного управління комбінату «Укрзахідшахтобуд» Львівської області.

26 квітня 1957 року Володимиру Борсуку було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот».

Обирався депутатом Львівської обласної ради 6-го скликання (1957—1959 роки).

Сімнадцять років пропрацював на шахтах, деякий час проживав у місті Архангельську (РРФСР). Повернувся до рідного села, працював у колгоспі.

Потім — на пенсії в селі Нуйно Камінь-Каширського району Волинської області.

• Герой Соціалістичної Праці (26.04.1957)
• орден Леніна (26.04.1957)
• медалі

• газета «Вільна Україна» (Львів) — квітень 1957 року.
• Віддав «зірку» міліціонерові