Боєприпаси з полімерними гільзами

Боєприпаси з полімерними гільзами - боєприпаси з полімерними гільзами замість звичайних металевих гільз. Полімерні гільзи вважають альтернативою металевим для зменшення ваги та ціни боєприпасів для ручної зброї.

Набій дробовика 12-калібру у прозорому у прозорому пластиковому корпусі, який дозволяє бачити вміст набою.

Походження

Перші посилання на можливе використання полімерів при виробництві гільз відносяться на початок 1950-х років. Один з перших патентів видан Джеку Роске в 1950.[1] Ідея полягала в використанні металевого донця з полімерною гільзою "яка перетвориться у газ під час пострілу, щоб допомогти у витісненні кулі і тим самим дозволити зменшити вагу заряду".

Приклади
  • Більша частина набоїв для дробовиків мають полімерні гільзи з металевими донцями або кільцями.
  • Найвідомішою гвинтівкою яка використовувала полімерні набої була Steyr ACR.
  • Центр ARDEC армії США розробив 5,56  мм телескопічний боєприпас[2] for its LSAT program.
  • За програмою TSWG, помічника міністра оборони по спеціальним операціям, було розроблено легкі пластикові гільзи для набоїв різних калібрів для USSOCOM.[3]

Виробники
  • PCP пропонує набої 5,56 мм НАТО/.223 Rem. and 7.62mm NATO/.308 Win.[4]
  • PolyCase Ammunition пропонує набої .380 Polymer Cased Round.[5]

Див. також

Примітки
  1. US Patent 2654319. Процитовано 10 березня 2013.
  2. Lightweight Small Arms Technologies. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 10 березня 2013.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 5 листопада 2018.
  4. PCP Ammunition. Процитовано 10 березня 2013.
  5. PolyCase Ammunition. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 10 березня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.