Братство українських класократів-монархістів, гетьманців

Братство українських класократів-монархістів, гетьманців – українська політична організація, заснована 18 серп. 1931 В.Липинським та його однодумцями В.Залозецьким-Сасом, В.Кучабським, М.Кочубеєм, Р.Метельським, М.Савур-Ципріяновичем після розколу та виходу їх з Українського союзу хліборобів-державників (УСХД). Ідеологія базувалася на тих самих програмних засадах, що й УСХД, з тією різницею, що питання вибору монаршої (гетьманської) династії братчики залишали на розсуд парламенту, який мав бути скликаний після відродження української держави. Згідно з політичним заповітом В.Липинського, члени організації виступали проти визнання П.Скоропадського лідером гетьманського руху. Друкований орган – "Збірник хліборобської України" (Прага, 1931–32). Близькою до цього братства за політичними поглядами була група галицьких монархістів ( І.Кревецький, Крип'якевич, Т.Коструба). Діяльність організації не мала суттєвого впливу на політичне життя української еміграції.