Братська могила повстанців (Святогорівка)
Братська могила повстанців також Висока Могила[1] — масове поховання повстанців повстанського загону села Святогорівки періоду Української революції 1917—1921. Також тут поховані інші учасники революційних подій 1917—1921 років.
Історія
В обліковій карті «Братська могила партизан громадянської війни» яка була складанні Куцериб в 1976 році вказано що перше братське поховання з'явилося в 1918 році що малоймовірно. Так як перший великий зіткнення повстанців сталося 30 грудня 1918 року на хуторі Новотроїцькому з частинами Армії УНР в якому повстанці зазнали перших великі втрати.
23 травня 1919 року Святогорівці зайняли частини Добровольчої армії відразу ж в село прибув каральний загін Роговского який схопив 11 місцевих повстанців які ховалися у родичів після допиту всіх розстріляли.[2]
В середині 1920 років Святогірська рада прийняла рішення створити братську могилу повстанців і учасників революції 1917—1921 років на західній околиці села. На обраному місці був насипаний курган на який перепоховали останки 11 повстанців які загинули в боях з Добровольчою армією генерала Денікіна на початку 1919 року.[1]
У 1958 році був встановлений пам'ятник: скульптура воїна з прапором і автоматом.[2]
15 листопада 1976 року між Міністерством культури УРСР братська могила була взята на облік як пам'ятка історії та культури СРСР.[3]
Станом на сьогоднішній день поховання не занедбане жителі смт на кургані косять траву, і доглядають за могилами окремих революціонерів і повстанців.[4]
Персоналії
Всього в братській могилі поховано 33 учасників Української революції 1917—1921, з усіх могил індефіцірованни 5 могил.
Період Української Держави (1918 рік)
- перший голова Святогорівської ради — Юдін Григорій Фролович убитий невідомими за іншими відомостями начальником державної варти Держаком Іваном, зі слів родичів убитий більшовиками провокаторами влітку 1918 року. У джерелі наданим місцевою сільрадою помилково вказано дата загибелі 1919 рік.[5]
Період Вільної території (кінець 1918)
- командир повстанського загону села Святогорівка — Тремба Іван Титович загинув під час бою на хуторі Новотроїцькому 30 грудня 1918 року.
- комісар повстанського загону Святогорівці — Деркач Василь загинув в кінці 1918.
- повстанець — Татаренко Василь Тимофійович загинув в кінці 1918.
- заступник начальника повстанського загону Святогорівці Тремба Іван Никонович загинув в кінці 1918 року.[5]
Періоду Харківської області ЗСПР (1919)
- 11 неідентифікованих поховань повстанців Святогорівці розстріляних частинами Добровольчої армії в травні 1919.
Періоду Донецької губернії 1920—1923
- комісар партизанського загону Святогорівці в 1918—1919 роках Татарин Василь Хомич — помер після побоїв невідомими в 1922 році.
Дата загибелі не встановлені
- Андрейченко Я. Е.
- Гончаров И. И.
- Деркач В. Д.
- Деркач Д. Д.
- Літвінов С. К.
- Літвінов К. К.
- Прокопенко Н. Н.
- Сметана І. І.
- Серебряніков Д. Я.
- Савостьянов Н. Я.
- Тремба Я. Е.
- Татаренко П. П.
Примітки
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. Стр 303
- Облікова карта: «Братская могила партизан гражданской войны». Паспорт склав: Куцериб. Л. А. Дата складання: 15 ноября 1976. 2. 3. 990_2. 5. 8
- Облікова карта: «Братская могила партизан гражданской войны». Паспорт склав: Куцериб. Л. А. Дата складання: 15 листопада 1976. 2. 3. 990_2. 5. 8
- В. В. Подолян Історія міст, селищ і сіл Добропілля. 2018 р. (До 65-річчя присвоєння у 1953 р. нашому населеному пункту назви Добропілля і статусу міста) Стор 251
- Список воїнів захоронених в братських могилах які знаходяться на території Святогорівської селищної ради.
Джерела
- Облікова карта: «Братская могила партизан гражданской войны». Паспорт склав: Куцериб. Л. А. Дата складання: 15 ноября 1976. 2. 3. 990_2. 5. 8
- В. В. Подолян Історія міст, селищ і сіл Добропілля. 2018 р. (До 65-річчя присвоення у 1953 р. нашому населеному пункту назви Добропілля і статусу міста)
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367
- Редактор: Кривенко Тетяна Григорівна, Латушанская Валентина Петрівна. Історія селища Святогорівка.