Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньяно»
Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньян» (італ. Classe Principe di Carignano) - броненосці Королівських військово-морських сил Італії другої половини 19-го століття.
.jpg.webp) Броненосець «Прінчіпе ді Каріньяно» | |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньяно» |
| Заплановано: | 3 |
| Побудовано: | 3 |
| Віддано на брухт: | 3 |
| Основні характеристики | |
| Тип: | Броненосець |
| Водотоннажність: |
|
| Довжина: | 72,89 м |
| Ширина: | 15,10 м |
| Осадка: | 7,18 м |
| Потужність: | 1 968 к.с. |
| Двигуни: |
8 парових котлів 1 парова машина |
| Швидкість: | 10 вузлів |
| Дальність плавання: | 1 200 миль на швидкості 10 вузлів |
| Екіпаж: | 572 |
| Озброєння: |
|
| Бронювання: | Пояс: 121 мм |
Історія створення
Початково кораблі були замовлені як дерев'яні фрегати, але в процесі будівництва отримали залізну броню.
Через брак досвіду італійських кораблебудівників будівництво кораблів затягнулось, так що лише «Прінчіпе ді Каріньяно» встиг взяти участь в Третій війні за незалежність Італії.
Конструкція
Всі кораблі дещо відрізнялись своїми розмірами.
Силова установка складалась з восьми парових котлів та однієї парової машини одиночного розширення потужністю 1 968 к.с., яка обертала один гвинт, та забезпечувала швидкість у 10,4 вузлів. Крім того на трьох щоглах було встановлене вітрильне оснащення класу баркентини.
Озброєння «Прінчіпе ді Каріньяно» складалось з десяти 203-мм гармат та дванадцяти нарізних 164-мм гармат. Озброєння «Мессіни» та «Конте Верде» складалось з чотирьох 203-мм гармат та 18 x 164-мм гармат. Крім того, кораблі мали таран.
Надводні частини «Прінчіпе ді Каріньяно» та «Мессіни» були обшиті кованою залізною бронею товщиною 121 мм, натомість «Конте Верде» мас залізну броню лише у носовій частині. Решту корабля захищала традиційна дерев'яна броня.
Представники
| Назва | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| «Прінчіпе ді Каріньяно» Principe di Carignano |
«Cantiere della Foce», Генуя | січень 1861 року | 15 вересня 1863 року | 11 червня 1865 року | Зданий на злам у 1875 році |
| «Мессіна» Messina |
«Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія | 25 вересня 1861 року | 20 грудня 1864 року | лютий 1867 року | Зданий на злам у 1880 році |
| «Конте Верде» Conte Verde |
«Cantiere navale fratelli Orlando», Ліворно | 2 березня 1863 року | 29 липня 1867 року | грудень 1871 року | Зданий на злам у 1880 році |
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
- Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)
