Бруно Дельбоннель
Бруно́ Дельбонне́ль (фр. Bruno Delbonnel; нар. 1957, Нансі, Франція) — французький кінооператор. Лауреат премії «Сезар» за операторську роботу у фільмі «Довгі заручини», багаторазовий номінант на премію «Оскар».
Бруно Дельбоннель | |
---|---|
фр. Bruno Delbonnel | |
Дата народження | 1957[1][2][…] |
Місце народження | Нансі[1] |
Громадянство | Франція |
Професія | оператор |
Alma mater | Паризький університет |
Роки активності | 1981 — наш час |
IMDb | ID 0216632 |
Нагороди та премії | |
Європейський кіноприз (2001) «Сезар» (2005) | |
Бруно Дельбоннель у Вікісховищі |
Біографія
Бруно Дельбоннель народився в 1957 році в місті Нансі, Франція[3]. У десятирічному віці переїхав з батьками до Парижа. Захопився фотографією. Навчався в приватній кіношколі. У 1975 році почав знімати короткометражні й анімаційні стрічки, отримав підтримку відомого оператора старшого покоління Анрі Алекана. Закінчив філософський факультет Сорбонни та Вищу школу кінематографічних досліджень (ESEC, 1978)[4]. У 1980 побував у США, познайомився з Нестором Альмендросом.
З 1979 Дельбоннель постійно працює з Жаном-П'єром Жене. Спіпрацював також з режисерами Тімом Бертоном, Олександром Сокуровим, Седріком Клапішем та ін.
У 2017 році Бруно Дельбоннель зняв біографічний фільм про Вінстона Черчилля «Темні часи», зрежисований Джо Райтом. За операторську майстерність у цьому фільму Дельбоннель вп'яте був номінований як найкращий оператор на здобуття у 2018 році кінопремії «Оскар» Американської кіноакадемії[5][6] та Премії BAFTA Британської кіноакадемії.[7]
Бруно Дельбоннель є членом Асоціації французьких кінооператорів та Американського товариство кінооператорів[8][9].
Фільмографія
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | |
---|---|---|---|---|
1984 | к/м | Немає спокою Біллі Бракко | Pas de repos pour Billy Brakko | Жан-П'єр Жене |
1993 | У цього світу не було шансу мати батьків-комуністів | Tout le monde n'a pas eu la chance d'avoir des parents communistes | Жан-Жак Зільберман | |
1996 | C'est jamais loin | Ален Сантонз | ||
1999 | т/с | Кімната № 13 | Chambre n° 13 | |
2000 | Марі, Нонна, діва і я | Marie, Nonna, la vierge et moi | Франсіс Рено | |
2001 | Амелі | Le Fabuleux destin d'Amélie Poulain | Жан-П'єр Жене | |
2001 | Смерть в Голлівуді | The Cat's Meow | ||
2003 | Ні за, ні проти (а зовсім навпаки) | Ni pour, ni contre (bien au contraire) | Седрік Клапіш | |
2004 | Довгі заручини | Un long dimanche de fiançailles | Жан-П'єр Жене | |
2006 | Париже, я люблю тебе | Paris, je t'aime | ||
2006 | Погана слава | Infamous | Дуглас Макграт | |
2007 | Через Всесвіт | Across the Universe | Джулі Теймор | |
2009 | Гаррі Поттер і Напівкровний Принц | Harry Potter and the Half-Blood Prince | Девід Єйтс | |
2011 | Фауст | Олександр Сокуров | ||
2012 | Похмурі тіні | Dark Shadows | Тім Бертон | |
2012 | Всередині Люїна Дейвіса | Inside Llewyn Davis | Брати Коени | |
2014 | Великі очі | Big Eyes | Тім Бертон | |
2015 | Франкофонія | Francofonia | Олександр Сокуров | |
2016 | Дім дивних дітей міс Сапсан | Miss Peregrine's Home for Peculiar Children | Тім Бертон | |
2017 | Темні часи | Darkest Hour | Джо Райт | |
2018 | т/с | Балада Бастера Скраггса | The Ballad of Buster Scruggs | |
2021 | Макбет | The Tragedy of Macbeth | Джоел Коен | |
Визнання
Рік | Категорія | Номінант | Результат | |
---|---|---|---|---|
Премія Європейської кіноакадемії | ||||
2001 | Найкращий європейський кінооператор | Амелі | Нагорода | |
2005 | Довгі заручини | Номінація | ||
2012 | Премія Карло ді Пальми найкращому європейському кінооператору | Фауст | Номінація | |
Премія «Оскар» | ||||
2002 | Найкращий оператор | Амелі | Номінація | |
2005 | Довгі заручини | Номінація | ||
2010 | Гаррі Поттер і Напівкровний Принц | Номінація | ||
2014 | Всередині Люїна Дейвіса | Номінація | ||
2018 | Темні часи | В очікуванні | ||
Премія BAFTA | ||||
2002 | Найкращий оператор | Амелі | Номінація | |
2014 | Всередині Люїна Дейвіс | Номінація | ||
2018 | Темні часи | В очікуванні | ||
Премія Сезар | ||||
20-02 | Найкраща операторська робота | Амелі | Номінація | |
2005 | Довгі заручини | Нагорода | ||
Премія Американського товариства кінооператорів | ||||
2002 | Видатне досягнення в кінооператорській майстерності | Амелі | Номінація | |
2005 | Довгі заручини | Нагорода | ||
2014 | Всередині Люїна Дейвіса | Номінація | ||
2018 | Темні часи | Номінація | ||
Премія «Супутник» | ||||
2005 | Золотий супутник найкращому оператору | Довгі заручини | Номінація | |
2007 | Супутник найкращому оператору | Через Всесвіт | Номінація | |
2011 | Фауст | Номінація | ||
2013 | Всередині Люїна Дейвіса | Нагорода | ||
2017 | Темні часи | Номінація | ||
Кінофестиваль Camerimage | ||||
2007 | Золота жабка | Через Всесвіт | Номінація | |
Срібна жабка | Нагорода | |||
2013 | Бронзова жабка | Всередині Люїна Дейвіса | Нагорода | |
Національна спілка кінокритиків США | ||||
2014 | Найкращий оператор | Всередині Люїна Дейвіса | Нагорода |
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #140023879 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- CONOR.Sl
- Delbonnel, Bruno 1957- / Kameramann (de-DE). Katalog der Deutschen Nationalbibliothek. Процитовано 26 березня 2017.
- BRUNO DELBONNEL. www.cinematographers.nl. Процитовано 13.02.2018.
- 2018 Oscar Nominations: ‘The Shape of Water’ Leads With 13 Nominations. New York Times. 23 січня 2018. Процитовано 13.02.2018.
- Оголошено номінантів на «Оскар-2018». Повний перелік. Детектор медіа. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 24.01.2018. Процитовано 24.01.2018.
- Nominations 2018: trois films mènent la danse!. lesmagritteducinema.com (фр.). 11 січня 2011. Процитовано 11.01.2018.
- Bruno Delbonnel - Fiche Afcinema (фр.). www.afcinema.com. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
- The ASC -- American Cinematographer: ASC Close-Up:. www.theasc.com. Процитовано 26 березня 2017.
- Нагороди та номінації Бруно Дельбоннеля на сайті IMDb (англ.)
Посилання
- Бруно Дельбоннель на сайті IMDb (англ.)
- Дельбоннель в Інтернет-енциклопедії кінооператорів (англ.)