Бруно (вождь ангріваріїв)

Бруно (*Bruno, бл. 756/757 — бл. 813) — вождь саксів-ангріваріїв, один з очільників антифранкського спротиву.

Бруно
Народився бл. 756/757
Помер бл. 813
Національність сакси
Титул вождь
граф
Термін 770-ті роки
Наступник Бруно Молодший
Конфесія католицтво
Батько Brun I von Engernd[1]
У шлюбі з Hasela von Sachsend
Діти 1 син і 1 донька

Життєпис

Походив зі знатного саксонського роду, одного з племен агріваріїв, відомих також як енгерни. Існує гіпотеза, що Бруно доводився якимось родичем Відукінду, очільнику саксів-вестфалів.

За невідомих обставин рано став вождем саксів — приблизно на початку 770-х років. Його ставка розташовувалася на місці сучасного німецького міста Бюккебург. Разом з Відукіндом та Аббіоном очолив нове повстання проти франкського королівства, скориставшись відсутністю Карла Великого. Проте у 775 році зазнав нищівної поразки, можливо, потрапив у полон. За результатами мирної угоди визнав зверхність володаря франків та хрестився.

Згодом отримав титул графа, а також брав участь на боці франкського війська проти інших сакських племен та слов'ян. Помер близько 813 року. Йому спадкував син Бруно Молодший.

Родина

Дружина — донька франкського графа.

Діти:

  • Ейгільвіх або Едіт (д/н-бл. 833), дружина Вельфа I
  • Бруно (д/н-бл.840)

Джерела
  • Werner Besch (Hrsg.): Sprachgeschichte − ein Handbuch zur Geschichte der deutschen Sprache und ihrer Erforschung, Verlag Walter de Gruyter, Berlin und New York 2000, ISBN 3-11-015882-5
  1. Lundy D. R. The Peerage
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.