Брігітт Макмегон

Віцечемпіонка Європи 1998 року в складі збірної Швейцарії (разом з Магалі Ді Марко, Наташою Бадманн і Сібіль Маттер). У 90-х роках брала участь у чотирьох чемпіонатах світу. Найкращим у її спортивній кар'єрі став 2000 рік. На чемпіонаті світу посіла найвище місце — восьме. На двох етапах Кубка світу фінішувала на другій позиції: у Сіднеї поступилася Сірі Ліндлі, а в Лозанні — Мішель Джонс. У вересні поїхала до Австралії, де тріатлон дебютував на літніх Олімпійських іграх. Після першого етапу відставала від лідера Шейли Таорміни на 40 секунд і перебувала на сьомій позиції. У велоперегонах зберегла місце у групі лідерів, а на біговому етапі випередила Мішель Джонс на дві секунди і здобула золоту олімпійську нагороду[2]. У Швейцарії була визнана найкращою спортсменкою року.

У міжолімпійському циклі стала переможницею етапу Кубка Європи-2004 у Лозанні. ЇЇ основними суперницями у цьому змаганні були Беатріче Ланца і Джессіка Гаррісон. На Олімпіаді в Афінах показала середні результати на двох перших етапах і завершила турнір на 10 місці (відстала від чемпіонки Кейт Аллен майже на 2,5 хвилини). 2005 року отримала два роки дискаліфікації за допінг. Брігітт Макмегон заявила, що вживала еритропоетин у маленьких дозах для терапевтичних потреб і вирішила завершити професіональну кар'єру[3].

Статистика виступів на головних турнірах світового тріатлону:

Дата	Назва турніру	Місце	Час	Примітки
1995	Чемпіонат світу	51	02:15:45
1998	Чемпіонат світу	41	02:17:49
1999	Чемпіонат світу	41	02:01:16
2000	Чемпіонат світу	8	01:55:57
	Олімпійські ігри	1 !	02:00:39	[4]
2001	Ігри доброї волі	6	02:04:03
2003	Чемпіонат світу	23	02:11:46
2004	Чемпіонат світу	18	01:55:44
	Олімпійські ігри	10	02:07:07	[5]

• Брігітт Макмегон (англійська). World Triathlon. Процитовано 28 жовтня 2020.