Буде ласкавий дощ (вірш)

«Бу́де ласка́вий дощ» або «Дощі́ випада́ють» (англ. There Will Come Soft Rains) — короткий дванадцятистроковий вірш американської ліричної поетеси Сари Тісдейл, написаний в 1920 році.

Буде ласкавий дощ
There Will Come Soft Rains
Жанр вірш
Автор Сара Тісдейл
Мова англійська
Написано 1920

Входить до збірки віршів «Flame and Shadow» («Полум'я і Тінь», розділ VIII, вірш 1).

Переклади
Оригінал

англійською мовою

 У книзі вибраного

Сари Тісдейл

У журналі «Всесвіт»

(Юлія Якимчук)

В оповіданні Рея Бредбері «Дощі випадають»

(Олександр Терех)

 У збірці Марії Мицьо «Полиновий ліс»

(Юрій Яремко)

There will come soft rains and the smell of the ground,

And swallows circling with their shimmering sound;

And frogs in the pool singing at night,

And wild plum trees in tremulous white;

Robins will wear their feathery fire,

Whistling their whims on a low fence-wire;

And not one will know of the war, not one

Will care at last when it is done.

Not one would mind, neither bird nor tree,

If mankind perished utterly;

And Spring herself when she woke at dawn

Would scarcely know that we were gone.

 Будуть солодкими зливи, буде запах полів,

І політ з гордим свистом безтурботних стрижів;

І жаби в ставку будуть славити нічліг,

І дерева в квіти поринуть, як в сніг;

Свій малинівка червоний одягне убір,

Заспіває, спустившись на низький паркан;

І ніхто, жоден, знати не буде про те,

Що сталася війна, і що було потім.

Не помітять дерева і птахи навколо,

Якщо стане золою людство раптово,

весна, вставши під ранок на горло зими,

Навряд чи зможе зрозуміти, що зникли всі ми.

 Там ласкаві випадуть дощі

І пахощами сповниться земля.

І ластівки кружлятимуть тоді,

Іскристим співом полонять поля.

Жабки в ставках співатимуть вночі,

Й дерева сливи в білому вбранні.

Малинівки одягнуть полум'я своє

Й примхливим співом звеселять усе.

Ніхто не знатиме, що була війна,

Що світ людей руйнують

протиріччя.

Не знатимуть птахи, дерева і земля –

А ми мовчатимем, мабуть, довічно.

На сході сонця як прокинеться

Весна,

Побачить враз – ми зникли,

нас нема.[1]

 Дощі випадають, над гладдю ріки

Зі співом кружляють прудкі ластівки,

Вільшанки за тином в пістрявім вбранні

Висвистують примхи свої голосні,

Десь кумкають жаби, забувши про сон,

Сплять сливи, узяті у білий полон,

Не думає все це про згубу війни,

Про долю людей, що загинуть вони.

І все це живе і нічого не зна...

І тільки у синім серпанку весна,

З'явившися вранці на зміну зими,

Дізнається, може, що зникли всі ми.[2]

 Хлинуть теплі дощі, запарує земля.

Рій стрімких ластівок в небесах закружля.

І закумкають жаби у тиші нічній.

Дика слива зодягне вельон весняний.

І малинівка-птах у барвистому пір’ї

заспіва-засвистить на порожнім подвір’ї.

І війна – сірий привид далеких руїн –

не зляка, не стривожить невинних створінь.

І ніхто не заплаче: ні пташка, ні квітка,

коли людство загине, замовкне навіки.

Тільки панна Весна в світанковім серпанку

зауважить: ніхто не стрічає на ґанку.[3]


Також існують у різних варіантах аматорські та неофіційні переклади вірша. Наприклад, такий:

Прийде лагідний дощ, теплий дух від землі,
І ширятимуть ластівки неба на тлі;
У ставку жабин хор буде славити світ,
З диких слив облітатиме ніжний їх цвіт;
І зорянки, вдягнувши пухнастий вогонь,
Нотоносець посядуть дротів осторонь.

І не знатиме жоден війни - панни Зла,
Що була тут колись, та в минуле пішла -
Ні дерева, ні звір, ані птах... ніхто з них -
Якщо людство щезло з теренів земних.

І Весна, що повстане ізнову від сна,
Пригадає навряд чи, що нас вже нема... (Вадим Ткач, Харків)

Також існує поширена, але невірна думка, ніби вірш належить перу самого Рея Бредбері[4][5].

У культурі
  • За мотивами вірша Сари Тісдейл була написана глава з тією ж назвою в постапокаліптичному жанрі в збірнику «Марсіанські хроніки». У розділі вірш цитується повністю автоматичною системою догляду за будинком, яка вибрала його навмання зі свого архіву, так як місіс Маклеллан не відповіла, бо її вже не було в живих після ядерної війни[6].
  • В однойменному мультфільмі за мотивами оповідання Рея Бредбері, знятому на студії Узбекфільм в 1984 році, скорочений варіант вірша (в перекладі Жданова) цитується голосом за кадром в наприкінці, поки йдуть титри.
  • У постапокаліптичній відеогрі Fallout 3, в одній з локацій можна знайти покинутий будинок з роботом, який все ще вірно служить своїм давно загиблим господарям. За допомогою комп'ютерного терміналу, що знаходиться в підсобному приміщенні, роботу можна давати різні вказівки. Якщо його попросити почитати вірші дітям, робот прочитає «Буде ласкавий дощ» двом скелетам в ліжку[7].
  • Існують пісні з цього вірша російською мовою. Один варіант склала А. Кудрявцева, він звучить у виконанні Олени Камбурової (альбом «Краплі Данського Короля»)[8]. Інший варіант належить казанському композитору і автору-виконавцю Сергію Бальцеру[9].
  • Одне з маловідомих виконань пісні належить Василю Розумному - інженеру ЧАЕС, акторові і композитору. Її можна почути у документальному фільмі «Прип'ять. Поріг» 1988 на 37-й хвилині.
  • За мотивами вірша написана симфонія Єфрема Підгайці «Буде ласкавий дощ». У фіналі симфонії звучить вірш у виконанні співачки.
  • Також є і записаний на студії «МЕЛОДІЯ» пісенний варіант Олександра Градського.
  • Перший рядок вірша послужив основою для однойменної пісні Віри Матвєєвої, однак зміст пісні не пов'язано з віршем.

Примітки
  1. Крістіна Россетті. Вибрані поезії - Архів журналу «Всесвіт» за 2005-2013 роки. www.vsesvit-journal.com. Процитовано 7 грудня 2016.
  2. Бредбері, Рей (1988). Марсіанські хроніки. Київ: Дніпро. с. 6–194.
  3. Бібліотека Ї - Марія Мицьо. Полиновий ліс (2. Чотири пори року). www.ji.lviv.ua. Процитовано 7 грудня 2016.
  4. Сергей Бальцер - "Будет ласковый дождь...". geo.web.ru. Процитовано 23 серпня 2016.
  5. Ray Bradbury. Архів оригіналу за 25 вересня 2008. Процитовано 22 серпня 2016.
  6. http://www.raybradbury.ru/library/novels/martian/part25/ Глава 25. Август 2026. Будет ласковый дождь
  7. Будет ласковый дождь[недоступне посилання з лютого 2019]
  8. Театр Камбуровой. kamburova.theatre.ru. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 7 грудня 2016.
  9. Бальцер Сергей Константинович. www.bards.ru. Процитовано 7 грудня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.