Будз Микола Юрійович
Мико́ла Ю́рійович Буд́з (20 лютого 1964, Чорнотисів, Виноградівський район, Закарпатська область — 24 листопада 2014, Харків, Україна) — капітан Збройних сил України, учасник війни на сході України, командир взводу, 128-а окрема гірсько-піхотная бригада.
| Будз Микола Юрійович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Капітан | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
20 лютого 1964 Чорнотисів, Виноградівський район, Закарпатська область | |
| Смерть |
24 листопада 2014 (50 років) Харків Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
.png.webp){kind=small} Гірська піхота | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Здобув дві вищі освіти. Працював в колгоспі у своєму селі, їздив на заробітки.
В час війни — доброволець. В лавах оборонців Дебальцевого перебував понад 3 місяці. 23 листопада 2014-го взвод Будза потрапив під обстріл поблизу Дебальцевого під час проведення операції з прикриття відходу та ротації механізованого батальйону. Капітан зазнав осколкових поранень та забій грудної клітини, був доправлений до Харківського шпиталю, прооперований, проте наступного дня ввечері помер — відірвався тромб.
Вдома залишилися дружина та двоє дорослих синів. Похований у Чорнотисові.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (26.2.2015, посмертно).
- в жовтні 2016-го на будівлі Чорнотисівської сільради відкрито меморіальну дошку Миколі Будзу, його іменем пойменовано одну з вулиць села.
Джерела
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 108/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Будз Микола Юрійович
- У зоні АТО загинув капітан Будз
- Відкрито меморіальну дошку