Будинок Маргарити Чернової

Будинок Маргарити Чорнової (рос. Дом Маргариты Черновой) — будівля в Ростові-на-Дону, розташованана Великій Садовій вулиці (будинок 27/47).

Особняк побудований в 1899 році за проектом архітектора М. О. Дорошенка, він належав М. М. Черновій[1]. Будинок Чернової має статус об'єкта культурної спадщини регіонального значення[2].

Історія

Особняк на Великій Садовій вулиці для Маргарити Микитівни Чорнової побудував її шанувальник, один з представників роду Парамонових. Архітектором будинку, ймовірно, був Микола Олександрович Дорошенко.

В кінці XIX — початку XX століття в будинку часто проходили бали, прийоми, виступи музикантів та інші заходи. Перший поверх будівлі орендували різні торгові організації, зокрема, аптека Шамковича і «Торговий дім Юліуса Гарохова». На другому поверсі були житлові приміщення. На Велику Садову вулицю виходили вікна залу прийомів. Серед інших приміщень зал виділявся більш високими стелями і розкішним декором інтер'єрів. Сцена розташовувалася в кутку зали. З коридору можна було вийти на балкон з балюстрадою. Уздовж фасаду по провулку Халтуринському розташовувалися їдальня, вітальня, спальня та інші приміщення. Кожна з кімнат була оздоблена ліпниною, розписами олійними фарбами.

Головний вхід у будинок розташований на розі Великої Садової вулиці та провулку Халтуринському. По обидва боки від нього, розміщуються помилкові вікна, декоровані наличниками з ліпними сандриками. Над кутовою частиною височіє бельведер з куполом[3] — це композиційне ядро особняка. На другому поверсі є балкон з балюстрадою. Фасад багато декорований ліпниною: декоративні вази в нішах, атланти, каріатиди, медальйони, морські раковини, гірлянди, рослинний орнамент.

У 1920 році після приходу радянської влади Чернову виселили, а будинок націоналізували. На першому поверсі та в підвалі розмістилася «Аптека № 2», а на другому поверсі — Дитяча комуна № 5". За даними 1926 року, на другому поверсі була школа крою та шиття Донпрофобра. На першому розташовувалися «Аптека № 2», «Акціонерне товариство Шкірсировина», а також «мешканці 9 сімейств, що живуть обмежено з 7 чоловік в одній кімнаті колишнього торгового приміщення».

2 лютого 1926 року особняк передали Крайовій Прокуратурі. З 1926 року в будинку розташовувався Партклуб. З 1940 року в будівлі розміщувався партійний архів Ростовської області, а після розпаду Радянського Союзу — Державний архів Ростовської області. До початку 2000-х років будівля перебувала в аварійному стані. У 2001 році проведена реконструкція будинку, в ході якої будинок був розібраний і знову відтворений. При відновленні будівлі використовувалися оригінальні елементи декору[4]. В даний час в будівлі розміщується відділення Банку Москви.

Примітки

  1. Есаулов Г. В., Черницына В. А. Архитектурная летопись Ростова-на-Дону. — Ростов-на-Дону, 1999. — С. 105—107. — ISBN 5-8456-0433-8.
  2. Ростов-на-Дону (объекты культурного наследия регионального значения). Официальный портал Правительства Ростовской области. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
  3. Кукушин B. C. Эклектика // История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья. — Ростов-на-Дону: ГинГО, 1995. — 275 с. — ISBN 5-88616-027-2.
  4. Дом Черновой - с.3. voopiik-don.ru. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 27 серпня 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.