Будинок глухої жінки та дзвіниця в Ераньї
Будинок глухої жінки та дзвіниця у Ераньї ( англ. The House of the Deaf Woman and the Belfry at Eragny) — картина, котру створив французький художник Каміль Піссарро 1886 року.
 | |
| англ. The House of the Deaf Woman and the Belfry at Eragny | |
|---|---|
| Творець: | Каміль Піссарро |
| Час створення: | 1886 |
| Розміри: | 65 × 81 см |
| Висота: | 65±1 см |
| Ширина: | 81±1 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | пейзаж |
| Зберігається: | США |
| Музей: | Музей мистецтв Індіанаполіса |
Короткий відхід від імпресіонізму у Піссарро
Каміль Піссарро був найстарішим серед тих, кого нині називають французькими імпресіоністами. Однак він прийшов до технологій імпресіонізму через суто реалістичні методи праці і зацікавленість до творів Жана-Франсуа Мілле, рідкісного серед французьких художників, що свідомо звернувся до висвітлення важкого життя селян Франції, співчуття до їх долі. Все це одразу поставило творчість Каміля Піссарро окремо і на демократичні, неакадемічні основи.
На період середини 1880-х рр. Піссарро відчував невдоволення мотодою імпресіоністів з їх бессюжетністю і милуванням мінливостями реальності. Розпочався його відхід від технологій імпресіонізму. 1885 року він познайомився з Полем Сіньяком та Жоржем Сьора. Обидва спирались на реналітничну методу, але суху і помітно наукову, методу створення зображень малими мазками як у мозаїках. Засіб отрмв назву пуантилізм. Засіб не настільки відрізнявся від технологй імпресіонізму, щоби називати його революційним чи доволі відмінним. Для Піссарро він здався цікавим і роки 1885-1888 художник провів у його вивченні і запровадженні у власну художню практику.
Опис твору
Глуха жінка була сусідкою родини Піссарро, коли вони мешкали в Ераньї. Зробити пейзаж із земельною ділянкою сусідки було не важко, позаяк це не вимагало додаткової платні. До того ж краєвид виявився цікавим, позаяк за будинком сусідки було видно дзвіницю місцевої церкви.
На першому плані — зображення порожньої галявини. Трійка дерев нещодавно висаджена і вони ще мають підпори для захисту від буревіїв. За деревами — сільські будинки з дахами, критими червоною черепицею. Домінантами у краєвиді слугують велике дерево ліворуч та сільська дзвіниця праворуч.
Історія придбання картини
Картина востаннє була на виставці у 1918 році, а потім зберігалась у приватній збірці. 2002 року завдяки фінансовій підтримці невідомого, закупівельний відділок музею отримав можливість придбати названий твір. Керівництво мало можливість бачити лише чорно-біле фото твору. Головний зберігач музею Еллен Лі вимусила відвідати Західну Європу і побачити твір на власні очі аби переконатися в оригінальності твору. Еллен Лі виїздила навіть у село Ераньї у Нормандії, де побачила краєвид і сільську церкву, котрі існували дотепер.
Візит був вдалим, твір виявився оригіналом і придбання картини для музею відбулося.
Галерея картин, створених Піссарро у Ераньї
Каміль Піссарро. «Краєвид у вікні художника в Ераньї», 1885 р. Музей витончених мистецтв (Бостон)
Каміль Піссарро. «Селянка з вівцями», 1886, Університет Оклахоми
Каміль Піссарро. «Сільські діти», 1887,
Каміль Піссарро. «Збори врожаю», 1887, Музей ван Гога.
Див. також
Джерела
- Юденич И. В., Пейзажи Писсарро в Эрмитаже. Л., 1963;
- Камиль Писсарро. Письма. Критика. Воспоминания современников (пер. с франц.; вступ. ст., сост. и примеч. К. Г. Богемской), М,, 1974;
- Rewald, John. The History of Impressionism, Harry Abrams, (1990)