Будинок молоді (Єреван)

Будинок молоді міста Єревана, в народі Кукуруз, Крцац кукуруз[1] — багатоповерховий архітектурний комплекс у місті Єреван. Було споруджено архітекторами Г. Г. Погосяном, А. А. Тарханяном, С. Є. Хачікяном, М. А. Закаряном і конструкторами Г. Г. Геворкяном, Г. І. Цатуряном, С. М. Багдасаряном[2] на невеликому пагорбі на схилі Канакерського плато близько Парку Перемоги, удостоєно премії ЦК ВЛКСМ в галузі архітектури у 1981 році. Будівлю було розібрано в 2006 році.

Будинок молоді

40°11′35″ пн. ш. 44°31′42″ сх. д.
Країна  Вірменія
Розташування Єреван
Тип втрачена споруда і former hoteld
Архітектор Тарханян Артур Артаваздович, Spartak Khachikyand, Martin Zakaryand і Hrachya Poghosyand
Дата заснування 1970

Будинок молоді
Будинок молоді (Вірменія)
 Медіафайли у Вікісховищі

До складу комплексу входила система терас і 14-поверховий готель на 500 місць, кіноконцертний зал на 1200 місць, на останньому поверсі розташовувалося кафе з обертовою підлогою на 100 місць. У першій терасі перебував критий басейн, адміністративні приміщення, творчі майстерні, лабораторії фото і кінолюбителів. На другій терасі розміщувалися зал одружень, бенкетні зали, дискотека, ресторан, кафе. На третій терасі — вестибюль готелю та бюро з обслуговування туристів[3].

Основу будівлі становили збірні залізобетонні конструкції. Готель являв собою 14-поверховий циліндр діаметром 10 метрів. В інтер'єрах використані мармур, фельзитовий туф, різнокольорові природні камені[3].

У 2006 році[4] будівлю було знесено, як заявив головний інженер Єревану Самвел Данієлян, причиною тому став жалюгідний технічний стан споруди, у зв'язку з чим, воно не могло виконувати функції сучасного готелю[5].

До 2010 року на місці Будинку молоді планується побудувати 225-місцевий готель, будівництвом займається компанія IHG. Попередня розрахункова вартість проекту становить 50-70 млн доларів[4].

Примітки

  1. В перекладі з вірменської «погризана кукурудза»
  2. Армпроект. Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 10 квітня 2011.
  3. Armenica.info. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 10 квітня 2011.
  4. Єреван.ru
  5. Голос Вірменії. «Дозвіл був наданий до мене». Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 10 квітня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.