Будинок на Грушевського, 28/2
Будинок житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець» — будинок архітектора Михайла Анічкіна, розташований на розі вулиці Грушевського та Кріпосного провулку, поряд із Маріїнським парком.
Будинок на Грушевського, 28/2 | |
---|---|
| |
50°26′42″ пн. ш. 30°32′21″ сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Тип | будівля |
Стиль | конструктивістська архітектураd |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
Наказом Міністерства культури і туризму № 747/0/16-06 від 7 вересня 2006 року споруда внесена до держреєстру пам'яток архітектури місцевого значення (охоронний номер 393-Кв)[1].
Пам'ятка — одна з найкращих споруд у конструктивістському стилі в Києві, яка характеризує масове житлове будівництво у 1930-х роках.
Історія ділянки
У середині ХІХ сторіччя садиба № 7 (за тодішньою нумерацією) належала княгині Урусовій. Київський краєзнавець Федір Ернст записав перекази старожилів про те, що впродовж 1868—1869 років у флігелі у глибині садиби жив «із цілим своїм гаремом» імам Шаміль, керівник національно-визвольної боротьби народів Північного Кавказу проти російських колонізаторів[2].
Станом на 1882 рік садибою володів князь Валерій Урусов. До 1899 року ділянку придбав Георгій Чаплинський[3].
Під час революційних подій споруди розібрали і ділянка стояла пусткою до 1928 року[2].
Будівництво і використання будівлі
У 1928 року ділянку віддали житлово-будівельному кооперативу працівників заводу «Арсенал» під будівництва житла. Будинок «Арсеналець» за проєктом Михайла Анічкіна і Льва Толтуса спорудили у 1930 році[4].
Первісно напівпідвал займали їдальня, дитячі ясла і садочок на 50 місць, правління кооперативу, пральня. На першому поверсі розміщувались дві крамниці.
1990 року на фасаді з боку Кріпосного провулку встановили бронзову меморіальну дошку з барельєфом Шаміля, виконану скульптором В. Клоковим й архітектором М. Кислим[5].
Архітектура
Чотириповерхова цегляна будівля розрахована на 118 дво- і трикімнатних квартир.
Споруда вздовж вулиці і провулку простяглась великою ламаною лінією. Наріжні секції, які утворюють курдонери, вирізняють оригінальну композицію серед забудови району[1][4].
Унаслідок перепаду рівня квартир на висоту сходового маршу входи у дві квартири розміщені на основному майданчику, а в одну — на проміжному.
Будинок зведений у стилі конструктивізму. Виразність будинку досягнута за допомогою загальної конфігурації, акцентного трактування сходових кліток, ритму утилітарних елементів і поєднання жовтої й червоної цегли. Згодом будівлю пофарбували.
Примітки
- Житловий кооператив «Арсеналець», 1999, с. 335.
- Київ: провідник, 1930, с. 459.
- Список власників Олександрівської вулиці (Грушевського). Архів оригіналу за 19 січня 2020.
- Київ: провідник, 1930, с. 459—460.
- Будинок ЖБК «Арсеналець», 1999, с. 335-336.
Джерела
- Гончаренко Марія. Будинок ЖБК «Арсеналець» // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Кн. 1, ч. 1. А — Л / П. Тронько та ін. — К., 1999. — С. 335—336.
- Київ: провідник / Ф. Ернст. — К. : НКО-УСРР — ВУАН, 1930. — 816 с.