Будинок на вулиці Проскурівській, 43 (Хмельницький)

Будинок по вулиці Проскурівській, 43 — пам'ятка міста Хмельницького[1]. На початку 20 століття в ній знаходився театр Шильмана[2]. Охороняється законом, згідно з наказом, виданого управлінням культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА (від 15.09.2010 року, № 242)[3].

Будинок по Проскурівській,43
49°25′25″ пн. ш. 26°59′13″ сх. д.
Країна  Україна
Місто Хмельницький
Тип пам'ятка архітектури
Стиль модерн
Засновник Б.Шильман
Дата заснування 1907
Статус  охороняється державою
Будинок по Проскурівській,43
Будинок по Проскурівській,43 (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Передісторія будівництва

У місті Проскурові (сучасна назва — Хмельницький) кінця 19 століття, було декілька антрепренерів, з яких найвідомішим вважався Гліб Ростов[4]. В нього були встановлені зв'язки з великим числом театрів, котрі у той час функціонували на території Російської імперії. Антрепренери володіли інформацією щодо діяльності та переміщень театральних колективів. Тодішні театральні об'єднання могли завітати зі своєю програмою і до Проскурова, проте, було відсутнє місце, в якому можна було б хоч на більш-менш прийнятному рівні прийняти їх та надати можливість провести свій виступ[4]. Театр, в той час розташовувався на вулиці Кам'янецькій, представляв собою дерев'яне приміщення, в якому були дуже сильні протяги. Хоча це і був перший театр у місті, побудований ще у 1892 році[5], він не мав постійної трупи, і його володар — Б. Шильман, найчастіше здавав театральне приміщення в оренду. Проте все змінилось у 1907 році[2], коли Б. Шильманом на головній вулиці — Олександрівській (нині — Проскурівській), було зведено нову театральну будівлю[6].

Будівля на початку XX століття

Зовсім поруч від нової будівлі було відкрито театральний ресторан та готель, у якому було б зручно зупинятись приїжджаючим на гастролі колективам. Нове приміщення у самому центрі міста дало можливість поліпшити театральне життя, тому що з цього моменту місто почали частіше відвідувати театральні трупи з Петербургу, Києва та Одеси[6]. У 1919–1920 роках, будинок театру часто служив місцем для засідань уряду УНР та Директорії[2]. Інколи проходили вистави. 24 серпня 1920 року, театр Б. Шильмана — будинок по вулиці Проскурівській, 43, був націоналізований[4], а в його будівлі розпочав своє функціонування клуб. Після того, як з'явився Український державний драмтеатр[7], будинок став використовувати для творчих цілей його колектив. Відкриття державного драматичного театру відбулось 24 жовтня 1925 року, і згідно з газетними повідомленнями того часу, ця подія викликала багато позитивних емоцій у жителів міста. Зал слугував не тільки місцем проведення вистав, але ще й призначався для різних засідань, сесій та партійних конференцій. Навесні 1941 року була прийнята ухвала, згідно з якою у приміщення на вулиці Проскурівській, 43, мав переїхати Кам'янець-Подільський обласний музично-драматичний театр ім. Петровського.[6]

На початку листопада 1941 року проукраїнськими підпільниками ОУН(м) у цій будівлі було організовано міський український драматичний театр. У серпні 1942 року на сцені театру створився відомий в майбутньому вокальний дует Любомира Мацюка та Ії Хомайко.[8] З 3 до 11 травня 1943 року театр гастролював в Кам'янці.[9]

У листопаді 1944 року у колишньому театрі Шильмана розташувалась театральна трупа з Кам'янця-Подільського.[6] У 1960-х роках це приміщення почало належати міському будинку культури, а для театру була споруджена інша будівля[2].

Будинок культури у кінці 20 — першій половині 21 століття

Наприкінці 20 століття, будинок культури став закладом, у якому вирує творче життя. Організовуються різноманітні концерти, виставки, змагання КВН, дискотеки, будинок культури відвідують колективи із інших країн. Розвивається танцювальний напрям творчості[7].

Архітектура

На початку 20 століття стиль «модерн» в архітектурі стає дуже популярним і характерним для приміщень різної направленості у Проскурові. Будинок, що зараз знаходиться за адресою вулиця Проскурівська, 43[10], хоча і трохи «схований» за сусідніми будинками, проте розвернутий фасадом до центральної вулиці міста і є однією зі споруд, побудованих в стилі «модерн»[5], які на початку 20 століття були окрасою міста. Архітектурні споруди у стилі «модерн», побудовані тоді, мали подібні риси у своєму зовнішньому вигляді, ці риси притаманні і будинку, який на початку 20 століття був театром Шильмана. В них великі вікна, в оформленні будинку присутні пілястри і напівпілястри[10].Будинок виділяється стрункою композицією.

Будинок культури (вул. Проскурівська, 43), «ховається» у тіні сусідніх будинків
Дизайн верхньої частини будинку, який колись був театром

Примітки
  1. Пам'ятки міста Хмельницького
  2. Назад в минуле: прогулянки вулицями Проскурова. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2015.
  3. Перелік об'єктів архітектури та містобудування міста Хмельницького
  4. Єсюнін С. М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. — Хмельницький, 2008. — 160 с.
  5. Місто Хмельницький в контексті історії України. — Хмельницький, Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2006. — 440 с./Студії Кам'янець-Подільського Центру дослідження історії Поділля. Т.2.
  6. Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. — Художнє оформлення Т. В. Савчук. — Тернопіль: Видавець В. П. Андріїшин, 2005. — 122 с.
  7. Міський будинок культури
  8. У полоні пісенного життя…[недоступне посилання з червня 2019]
  9. журнал "Вітчизна" №7-8, 2006 р.
  10. Матеріали III науково-краєзнавчої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України»//Ред. кол. Баженов Л. В.(голова), Блажевич Ю. І. (співголова), Єсюнін С. М. (співголова, відповід. редактор) та ін. — Хмельницький, 2011. — 646 с.

Джерела та література
  • Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. — Художнє оформлення Т. В. Савчук. — Тернопіль: Видавець В. П. Андріїшин, 2005. — 122 с.
  • Єсюнін С. М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. — Хмельницький, 2008. — 160 с.
  • Місто Хмельницький в контексті історії України. — Хмельницький, Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2006. — 440 с./Студії Кам'янець-Подільського Центру дослідження історії Поділля. Т.2.
  • Матеріали III науково-краєзнавчої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України»//Ред. кол. Баженов Л. В.(голова), Блажевич Ю. І. (співголова), Єсюнін С. М. (співголова, відповід. редактор) та ін. — Хмельницький, 2011. — 646 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.