Будинок на вулиці Саксаганського, 24/25

Будинок на вулиці Саксаганського, 24/25 — житловий будинок, пам'ятка історії[1][2][3] та архітектури місцевого значення[4][5]. Розташований у Голосіївському районі міста Києва на розі вулиць Саксаганського і Антоновича. У «Зводі пам'яток історії та культури України» номер будинку вказаний як № 24/27, проте на сучасних вказівниках, розміщених на самому будинку, вказаний № 24/25.

Будинок на вулиці Саксаганського, 24/25

50°26′10″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д.
Країна  Україна
Місто Київ
Вулиця Саксаганського
Тип будівля
Тип будівлі житловий будинок
Стиль конструктивізм і сталінська архітектура
Дата будівництва 1930-ті  століття
Відомі мешканці Азарх-Опалова Євгенія Емануїлівна
Бобровников Олексій Вікторович
Браун Володимир Олександрович
Вершигора Петро Петрович
Вескляров Петро Юхимович
Демуцький Данило Порфирович
Дольд-Михайлик Юрій Петрович
Зарицький Соломон Мойсейович
Левчук Тимофій Васильович
Самчук Улас Олексійович
Цибульник Суламіф Мойсеївна
Шмарук Ісаак Петрович
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Будинок зведений у 1930-х роках, для працівників київської кіностудії. Є гарним зразком перехідного періоду від конструктивізму до радянського неокласицизму[6]. Протягом Другої світової війни будинок зазнав значних пошкоджень і був відбудований у 1944—1947 роках. Будинок визначний тим, що як у довоєнний період, так і після війни у ньому селилися радянські культурні діячі — письменники, режисери, актори[7].

Опис

Будинок цегляний, тинькований, прямокутний у плані, двосекційний, у кожній із секцій первісно були по дві квартири на поверсі, які також мали службові виходи через кухні на чорні сходи. Дах двосхилий, бляшаний, перекриття пласкі, залізобетонні. Композиційно асиметричний, складається з двох частин: семиповерхової наріжної частини, виконаної у вигляді прямокутної вежі у стилі конструктивізму, і шестиповерхового крила, в якому простежуються риси радянського класицизму. У наріжній частині її прямий конструктивістський абрис підкреслюють дві вертикалі лоджій із бетонними фігурними балюстрадами, вікна, навпаки, оформлені рамковими лиштвами у спрощених класицистичних формах. Завершується наріжна частина будинку карнизом зі спрощеними за формою модульйонами. Крило, що виходить на вулицю Саксаганського, має більше ознак неокласицизму: центральна частина фасаду оформлена у вигляді декоративного портика на рівні другого-п'ятого поверхів, утвореного сімома пласкими класичними пілястрами. У портику на третьому, четвертому і п'ятому поверхах розташовано кілька балконів. Два парадних входи розташовані саме в цій частині будинку, причому нумерація під'їздів йде справа наліво, на правому фланзі — проїзд у подвір'я, над яким розташований вертикальний ряд лоджій. Дворовий фасад не тинькований, вирішений у простих формах функціоналізму[7].

Видатні мешканці

Також є дані про те, що у цьому будинку мешкали режисери І. П. Савченко[8], Л. Д. Луков[8], наприкінці 1930-х років — письменник Ю. Дольд-Михайлик[6][9][8][11].

Меморіальні дошки

У 1976 році праворуч від під'їзду № 1 встановили меморіальну бронзову дошку з барельєфним портретом Д. Демуцького (скульптор І. Копайгоренко)[13], у 1992 році ліворуч від того ж під'їзду встановили бронзову дошку на честь В. Брауна (скульптор В. Медведєв, архітектор А. Мілецький)[12].

Галерея

Примітки

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 21.08.1975 № 840
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 04.08.1980 № 1102
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 30.07.1984 № 693
  4. Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 25.09.2006 № 53
  5. Інформаційний зведений перелік об'єктів культурної спадщини Голосіївського району. Станом на 1.11.2018. www.guoks.gov.ua. Департамент охорони культурної спадщини. Архів оригіналу за 28.01.2019. Процитовано 26 січня 2019 року.
  6. Звід, 2004, с. 1094.
  7. Звід, 2004, с. 1121.
  8. Киев, 1982, с. 493.
  9. Гирич, 2018, с. 371.
  10. Киев, 1982, с. 155.
  11. Гирич, 2014, с. 76.
  12. Звід, 2004, с. 1122.
  13. Киев, 1982, с. 156.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.