Бульварно-Кудрявська, 30/13

Наріжний будинок (будинок Гінца) — київський прибутковий будинок на розі вулиць Бульварно-Кудрявської і Гоголівської. Нумерація з боку Бульварно-Кудрявської вулиці — № 30/13, а з боку Гоголівської — 13/30.

Бульварно-Кудрявська, 30/13

50°27′01″ пн. ш. 30°29′45″ сх. д.
Тип прибутковий будинок Києва
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектурний стиль неоренесанс
Будівництво 1870-ті — 1900
Ідентифікатори й посилання
 Бульварно-Кудрявська, 30/13 у Вікісховищі

Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Історія
Циліндричний еркер

Станом на 1859 рік садиба на Бульварно-Кудрявській вулиці, 22 (за тодішньою нумерацією) належала вдові поручика Ф. Смеловській. У березні ділянку землі придбав французький підданий, асесор, викладач Києво-Печерського дворянського училища Клеменс Мальгерб.[1][2] 1867 року тут, у родині Клеменса і його дружини Броніслави, народився син Іван-Августин Мальгерб, майбутній міський архітектор Феодосії і Катеринодара.

1871 року Клеменс Мальгерб, переконаний анархіст, поїхав в охоплену повстанням столицю Франції на захист Паризької комуни, на барикадах якої і загинув. Його вдова Броніслава, яка опинилася у скруті, змушена була продати садибу.

Новим власником став міщанин Віктор Робертович Гінц.[3] Між 1882 і 1889 роками він придбав у сусіда Петра Степановича Булави ще й ділянку на Гоголівській вулиці, 29 (за тодішньою нумерацією). Віктор Гінц незмінно володів садибою, імовірно, до приходу більшовиків. Принаймні, в документах за 1914 рік будинок значився у його власності.[4]

Прибутковий будинок зведений наприкінці ХІХ сторіччя. У 1897—1898 і 1900 роках виконані дві надбудови.

1991 року проведена реконструкція.

Архітектура

Будинок цегляний, чотириповерховий. У плані Г-подібний, секційний, з окремим наріжним входом у цокольний поверх.

Віссю симетрії всієї композиції виступає наріжжя, від якого під кутом відходять крила-секції. Наріжжя на рівні другого-четвертого поверхів акцентує циліндричний еркер із консолями, увінчаний банею

З боку Бульварно-Кудрявської вулиці фасад складається з двох частин, кожна з яких акцентована розкріповками й вінцевими аттиками простої прямокутної форми. Так само розкріповками з аттиком простої прямокутної форми виділені центр та обидва фланги фасаду з боку Гоголівської вулиці.

Проїзд виходить на Бульварно-Кудрявську вулицю.

Стіну прорізають прямокутні й аркові вікна. Окремі вікна на першому поверсі виділені рустованими лізенами, на четвертому — здвоєними пілястрами, а на еркері — колонами.

Рельєфний пластичний декор складається з різноманітних за формою віконних лиштв, міжповерхових і підвіконних тяг, зубчиків та інших елементів, характерних для цегляного стилю. Його доповнюють балконні ковані огорожі.

Ліпний декор представлений маскаронами, які слугують прикрасою для замкових каменів. Їх доповнюють рослинні й меандрові орнаменти в підвіконних фільонках третього поверху.

Галерея
  • Північно-східне крило
  • Південно-східне крило-секція
  • Маскарон

Примітки
  1. Справа про засвідчення купчої на ділянку садибної землі в Києві, придбану асесором К. І. Мальгербом у вдови поручика Ф. Смеловської Київська палата цивільного суду // Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Фонд Т 486, опис № 3 (1856—1867 рр.). С. 279
  2. Справа про призначення вчителем студентів Київського університету: К. Мальгерба, — в Києво-Печерське дворянське училище. 1851
  3. Бульварно-Кудрявська вул. Від Львівської площі до Галицької площі (Єврейського базару). Старокиївського поліцейського відділку, мирового судді 3 ділянки. Архів оригіналу за 16 вересня 2018.
  4. Гоголівська вул. Від Володимирської до Львівської вулиці. Старокиївського поліцейського відділку, мирового судді 5 ділянки. Архів оригіналу за 28 вересня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.