Буриме
Буриме (фр. bouts-rimés — «римовані закінчення») — літературна гра, що полягає у створенні віршів, частіше жартівливих, на задані рими, іноді ще й на задану тему. Іноді до буриме відносять і іншу гру, яку називають також «грою в нісенітницю»: записують кілька рядків або навіть строф і передають листок партнерові для продовження. Буриме існує як рід салонної гри. Завдяки цьому буриме, здебільшого, буває експромтом і має всі його художні особливості.
Історія жанру
Виникнення буриме пов'язано з ім'ям французького поета XVII століття Дюло, що використовував у своїй поетичній практиці заздалегідь складені рими, що вперше дало привід вважати буриме забавною віршованою іграшкою. Гра в буриме потребує відомої винахідливості і версифікаторської дотепності, була у великій моді у Франції в XVII–XVIII століттях. Своїми буриме прославилася французька поетеса m-me Deshoulières. У XIX столітті цю моду намагався воскресити Олександр Дюма, який організував в 1864 р. конкурс буріме й опублікував твори 350 його учасників у книзі "Bouts rimes publies par Al. Dumas " (1865 рік)[1].
Класичні правила буриме
- Рими повинні бути по можливості незвичайними і укладати різнорідні поняття;
- Варіація рим не допускається;
- Тема вірша визначається заздалегідь[1].
Єдиним винятком для зміни рим можна вважати використання перехресних рим, тобто, якщо задано пари рос. закат/ богат, ручей/ничей їх можете заримувати так: рос. закат/ручей/богат/ничей. Слід не забувати про зміст вірша. Вся суть буриме полягає в тому, що з часом зовсім непорівнянних і дивних рим виходить закінчений смисловий вірш[2].
Художні прийоми
Художні прийоми, притаманні в процесі створення буриме, — у використанні заданих рим, — можуть бути виявлені і при створенні звичайних віршів, бо в багатьох випадках, за справедливим зауваженням Теодора де-Банвіля, поетичне натхнення йде від знайденої рими, римою зумовлюється загальний художній сенс цілого. Але при сприйнятті вже готового вірша, коли процес його створення прихований від сприйняття, один з ефектів полягає в несподіванці — і, разом, природності рим по відношенню до загального задуму, при сприйнятті ж буриме, коли рими відомі заздалегідь, аналогічний ефект побудований на несподіванці, — і, разом, природності задуму по відношенню до заданих рим[3]. Зазвичай у буриме використовуються банальні рими, які можуть бути вдалим тільки тоді, коли вони являють риси внутрішньої необхідності, а не примусовості формальності. Приклад банальної рими (горе — море, печаль — даль), внутрішньо виправданою задумом художника, знаходимо у Валерія Брюсова:
Когда встречалось в детстве горе
Иль безграничная печаль, —
Все успокаивало море
И моря ласковая даль[3].
Блискуче використання банальної рими (рос. морозы - рос. розы) зустрічаємо у О.С. Пушкіна: він нарочито підкреслює її банальність і тим самим дає їй зовсім несподіване застосування, долаючи саму банальність:
«И вот уже трещат морозы
И серебрятся средь полей...
Читатель ждет уж рифмы «розы»,
На, вот, возьми ее скорей»[3].
У Росії, крім О.Пушкіна, майстрами буриме були Д.Мінаєв, А.Голєнішєв-Кутузов[4].
Сучасність жанру
У цій пустелі гаснуть колір, звук… А ти |
Олег Гончаренко «Біль про болі»[5] |
Жанр буриме знайшов відгук у творчості самобутнього українського поета Олега Гончаренка, зокрема у збірці «Буремне буриме». Поет у віршах-буриме залучає читача до активного діалогу, до осмислення кожним його власного місця на землі, пишучи нові й абсолютно автентичні вірші на рими з окремих поезій відомих і невідомих українських поетів.
Цікавинки
В 2014 році був знятий фільм «Ігри в темряві» в жанрі поетичного буриме. Для створення фільму його розбили на епізоди, кожний з яких був знятий різними режисерами з різних куточків СНД, більшість з яких є аматорами. При досить малому бюджеті (до 10000$) режисери змогли відтворити у фільмі всі елементи жанру трилера й драми. В цьому фільмі дебютував молодий український режисер Антон Жадько із Запоріжжя, який відомий своїми картинами «Козак та смерть», «Козацькі байки» та «Атиповий таксист».
Примітки
Посилання
- Буриме
- Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 98.
- Буриме // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 77. — 634 с.
- Львів'яни грають у буриме