Бурлачук Антон Гнатович

Народився в 1925 р. у с. Морозівка (Погребищенський район) в родині селянина. Українець. Член ВЛКСМ із 1944 р. У 1940 р. закінчив 7 класів Новофастовської школи. Працював у колгоспі.

У ряди Радянської Армії покликаний у квітні 1944 р. Воював на 1-му і 3-му Прибалтійських, 1-му і 2-му Білоруських фронтах.

Брав участь в Ризькій операції, звільнення Литовської РСР, Вісло-Одерської операції. В ході останньої відзначився. На той час червоноармієць Антон Бурлачук був навідником станкового кулемета 601-го стрілецького полку 82-ї стрілецької дивізії 47-ї армії 1-го Білоруського фронту [1].

14-15 січня 1945 року в ході прориву потужної лінії оборони німецьких військ на лівому березі Вісли на південь від Варшави Бурлачук придушив 5 кулеметних точок противника. 15 лютого 1945 року біля села Альт-Рюдніц на правому березі Одера, незважаючи на отримане поранення, зумів знищити кілька кулеметних точок. 17 лютого під час бою за утримання панівної висоти біля цього села брав активну участь у відбитті 10 ворожих контратак. У цьому бою підірвав гранатою себе і кількох німецьких солдатів і офіцерів, які його оточили. Похований в селі Грюненберг (нині - Голиці) в чотирьох кілометрах на південний схід від міста Цединя Західно-Поморського воєводства .

За зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і виявлені при цьому відвагу і геройство рядовому Бурлачуку Антону Гнатовичу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

• Орден Слави 3-го ступеня
• Медаль «За відвагу»
• Медаль «Золота зірка» (31 травня 1945; посмертно)
• Орден Леніна (31 травня 1945; посмертно)

Його ім'ям названа вулиця в с. Морозівка.

• Герої Радянського Союзу — Вінничани^{[недоступне посилання з лютого 2019]}