Буцина

Бу́цина, бу́кцина (лат. buccina, bucina, від bucca — «щока»; класична вимова «букіна») — мідний духовий інструмент, що використовувався в армії Стародавнього Риму. Музиканта, який грав на буцині, називали буцинатором (лат. bucinātor)[ком. 1]

Буцина з Помпеїв

Буцина являла собою вузьку мідну циліндричну трубу, приблизно 3,5 метри завдовжки з мундштуком у формі чашки, зігнуту у вигляді широкої літери «C», яка мала горизонтальний розтруб, за який музикант утримував інструмент під час гри.

Знайдені у Помпеї три буцини зберігаються у Національному археологічному музеї Неаполя.

Коментар

  1. Інше значення слова bucinātor «щічний м'яз»

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.