Буцька сотня

Буцька сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця в складі Уманського полку в 17 столітті.

Сотенним містечком були Буки.

У 1649 році згідно зі Зборівською угодою вона налічувала 252 козаки, де сотником призначено Василя Приса.

Окрім того, що козаки берегли південні кордони України від нападів, вони бились і в боях під Пилявцями, Зборовом, Берестечком, Батогом, Жванцем.

Упродовж десятиліть козаки сотні брали участь у боях під час оборони у від татарської навали, у сутичці під Охматовим, охороняли кордони. Із новою хвилею турецької навали вони разом із селянами змушені відступити на Лівобережжя.

До кінця XVII століття сотню було реформовано.