Біла Колп

Географія

Розташоване на заході Московської області, у північно-східній частині Шаховського району, на річці Муравці басейну Шоші, в 13 км від селища міського типу Шаховська, з яким пов'язано прямим автобусним сполученням[1]. У селі 21 вулиця[2]. Найближчі населені пункти — села Беркуново, Затесово і Пленицино.

Історія

Село Колп було центром однойменної волості, яка вперше згадується в міновій грамоті московського князя Івана III в 1497 році. Назва волості, села і розташованої там само річки Колп'яни пов'язана з назвою якогось птаха (чаплі, косаря чи лебедя)[3]. Тоді тверські села Колп і Буйгород були віддані в обмін волоцьким князям Івану і Федору Борисовичам.

Тривалий час село було двірським (великокняжим, царським). На початку XVI століття тут розташовувався теремний палац Василя III. Князь часто бував у цих місцях в останні роки життя: в Йосифовому монастирі на богоміллі та на полюванні в Білій Колпі. Очевидно, що в період існування як царського село Колп (паралельно вживалася назва Андріївське) було звільнене від повинностей (належало до «білих земель»), внаслідок чого одержало означення «Біла»[3]. Народно-етимологічна версія пов'язує топонім з приїздом царя Івана IV, якого жителі ніби «вийшли зустрічати в білих ковпаках»[4].

У Смутний час зазнало розорення. У 1634 році село Андріївське-Колп продано боярину Василю Івановичу Стрешнєву.

У 1658 році село переходить у володіння стольника Степана Микитовича Шаховського і протягом понад 250 років є родовим маєтком Шаховських. Наприклад, у 1769 році селом Колпинського стану Волоколамського повіту Московської губернії володів лейб-гвардії секунд-майор, князь Олександр Олексійович Шаховський. У селі було 59 дворів і 214 душ[5].

У XVIII столітті побудована садиба, перебудована на початку XIX століття. Садиба включала в себе головний садибний будинок (не зберігся), будинок управителя, стайню (збереглися залишки), каретню (збереглися залишки), псарню (втрачена в 1980-ті), Андріївську церкву (1807), цегляну огорожу (не збереглася), терасний парк, липовий парк, загату на річці Муравка.

До XVII століття у селі були дві дерев'яні церкви — на честь мученика Андрія Стратилата і на честь чудотворців Косьми і Даміана — обидві спалені під час литовської навали в 1626 році. У 1686—1691 роках була збудована нова дерев'яна церква Андрія Стратилата. Кам'яний храм (Андріївська церква) в честь Воскресіння Христового з боковими вівтарями на честь Андрія Стратилата і муромського князя Костянтина і дітей Михайла і Федора побудований у 1807 році за особистим проектом князя Михайла Олександровича Шаховського в стилі класицизму. У 1818 році була збудована триярусна дзвіниця. Після смерті князя М. О. Шаховського в 1817 році, у володіння селом Біла Колп вступив його син Валентин Михайлович Шаховський.

У середині XIX століття село Біла Колп належало до 1-го стану Волоколамського повіту і належало Валентину Михайловичу Шаховському. У селі було 34 двори, селян 135 душ чоловічої статі та 150 душ жіночої[6]. З другої половини XIX століття узвичаюється найменування «Біла Колп», а паралельне «Андріївське» виходить з ужитку[3].

У «Списку населених місць» 1862 року — власницьке село 1-го стану Волоколамського повіту Московської губернії, ліворуч від Московського тракту, що йшов від кордону Зубцовского повіту на місто Волоколамськ, у 18 верстах від повітового міста, при ставку і криницях, з 53 дворами, 406 жителями (198 чоловіків, 208 жінок) і церквою[7].

У 1886 році — 41 двір, 331 житель, церква, крамниця і сироварний завод[8].

За даними на 1890 рік село входило до складу Кульпінської волості, число душ чоловічої статі становило 142 людини, була квартира поліцейського урядника[9].

Останнім власником села був син таємного радника Олександра Валентиновича Шаховського, Валентин Олександрович Шаховський (1885—1927).

У 1913 році в селі — 55 дворів, земське училище, 2 чайні, 2 овочеві і 1 казенна винна крамниці, цегельня, а також маєток з камерою земського начальника 3-ї дільниці[10].

У 1918 р. маєток Шаховських націоналізований. У 1921 році в будинку управителя відкрилася початкова школа (у 1928 р. перетворена на семирічну). Тоді ж був втрачений садибний князівський будинок (за одними даними — згорів у 1919 році, за іншими — розібраний на будматеріал для будинків у с. Беркуново).

За матеріалами Всесоюзного перепису населення 1926 року — два села Білоколпської сільради Раменської волості. Південна частина села йменується як село Червона Колп (рос. Красная Колпь), очевидно, з ідеологічних міркувань[3]. У «Білій Колпі» (центр сільради) налічувалося 43 господарства (35 селянських), 243 жителі (126 чоловіків, 117 жінок), були школа і районна бібліотека. У «Червоній Колпі» (південна частина) було 30 господарств (29 селянських) і 177 жителів (73 чоловіки, 104 жінки)[11]. Наприкінці 1930-х років закрито церкву.

У жовтні 1941 р. — січні 1942 р. село перебувало під нацистською окупацією, визволене під час Московської битви.

У 1950 р. утворений колгосп «Победа», центральна садиба якого розмістилася в Білій Колпі. У 1959 р. він був об'єднаний з колгоспом ім. Жданова (с. Коптязіно). У 1961 році перетворений у радгосп ім. М. І. Калініна. Наприкінці 1960-х починається будівництво мікрорайону з багатоквартирних 2- і 3-поверхових будинків. У 1969 році збудована нова будівля восьмирічної школи. У 1970 р. відкрито будинок культури, у 1983 р. зведений тваринницький комплекс.

У 1992 р. сільська школа стала середньою. 1993 року радгосп ім. Калініна ліквідований, на його місці виникли 6 селянських господарств.

У 1994—2006 рр. Біла Колп — центр Білоколпського сільського округу Шаховського району[12].

У 1997 році напівзруйнована церква Андрія Стратилата, що за часи СРСР використовувалася під сховище зерна й добрив, була повернута вірянам, почалася реставрація. У 1998—1999 роках здійснені газифікація села, перебудова сільської котельні з мазутного на газове обладнання.

2006—2015 рр. — село сільського поселення Раменське Шаховського району[13][14].

2015 — дотепер — село міського округу Шаховська Московської області[15][16].

Сучасність

Зі споруд колишньої садиби в селі збереглися церква Андрія Стратилата, руїни будинку управителя, напівзруйновані стайня і каретня, рештки ставка, липовий парк. Біля будинку культури — пам'ятник загиблим у Другій Світовій війні.

Примітки
  1. Расписание маршрута № 41 Шаховская — Беркуново. Государственное унитарное предприятие пассажирского автомобильного транспорта «Мострансавто». Процитовано 5 травня 2015.[недоступне посилання з Май 2018]
  2. Классификатор адресов Российской Федерации. Государственный реестр адресов ФНС России. Процитовано 5 травня 2015.
  3. Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 25-26, 123. (рос.)
  4. А. В. Чекмарёв. Белая Колпь. visitusadba.ru. Русские усадьбы. Процитовано 11 листопада 2019.
  5. Кусов В. С. Земли Московской губернии в XVIII веке. — М. : Московия. — Т. I. — С. 121–122. — ISBN 5-7151-0081-X.
  6. Нистрем К. Указатель селений и жителей уездов Московской губернии. — М., 1852. — 954 с.
  7. Списки населённых мест Российской империи. Московская губерния. По сведениям 1859 года / Обработано ст. ред. Е. Огородниковым. — СПб. : Центральный статистический комитет министерства внутренних дел, 1862. — Т. XXIV.
  8. Волости и важнейшие селения Европейской России. Выпуск II: Губернии Московской промышленной области. Московская, Тверская, Ярославская, Костромская, Нижегородская, Владимирская. — СПб. : Центральный статистический комитет, 1886. — С. 28.
  9. Шрамченко А. П. Справочная книжка Московской губернии (описание уездов). — М., 1890. — С. 160.
  10. Населённые местности Московской губернии / Б. Н. Пенкин. — М. : Московский столичный и губернский статистический комитет, 1913. — С. 157.
  11. Справочник по населённым местам Московской губернии. — М. : Московский статистический отдел, 1929. — 2000 прим.
  12. Справочник по административно-территориальному устройству Московской области. — М., 1999. — С. 32. — 1500 прим.
  13. Закон Московской области от 28.02.2005 № 62/2005-ОЗ «О статусе и границах Шаховского муниципального района и вновь образованных в его составе муниципальных образований» (принят постановлением Мособлдумы от 16.02.2005 № 6/129-П). Процитовано 21 січня 2014.
  14. Постановление Губернатора Московской области от 29.11.2006 № 156-ПГ «Об исключении сельских округов из учётных данных административно-территориальных и территориальных единиц Московской области». Процитовано 17.04.2014.
  15. Закон Московской области от 26.10.2015 № 178/2015-ОЗ «Об организации местного самоуправления на территории Шаховского муниципального района» (принят постановлением Мособлдумы от 15.10.2015 № 23/142-П). Процитовано 3 січня 2016.
  16. Закон Московской области от 25.11.2015 № 207/2015-ОЗ «Об отнесении города Егорьевск Егорьевского района Московской области, города Кашира Каширского района Московской области и города Мытищи Мытищинского района Московской области к категории города областного подчинения Московской области, отнесении рабочего посёлка Серебряные Пруды Серебряно-Прудского района Московской области и рабочего посёлка Шаховская Шаховского района Московской области к категории посёлка городского типа областного подчинения Московской области, упразднении Егорьевского, Каширского, Мытищинского, Серебряно-Прудского и Шаховского районов Московской области и внесении изменений в Закон Московской области „Об административно-территориальном устройстве Московской области“» (принят постановлением Мособлдумы от 19.11.2015 № 6/146-П). Процитовано 3 січня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.