Білий обладунок

Білий обладунок (італ. bianco armatura, староангл. alwyte armour) — це ранній стиль повного латного обладунку, що набув поширення на початку XV століття спочатку в Італії, а потім і практично по всій Європі. Припускав відкрите носіння обладунку, без надобладункового одягу (сюрко і т.п.), або обтягування тканиною (як на бригантинах і деяких ранніх кірасах).

Білий обладунок кінця XIV-початку XV століть (зверніть увагу на те, що обладунок на відміну від класичних лат подібно бригантині застібається ззаду)

До XV століття корпусний обладунок, як правило, мав обтяжку тканиною або носився під спеціальним надобладунковим одягом — сюрко, жупоном і подібним. З 1420 року почав стрімко поширюватися, спочатку в Італії, так званий білий обладунок, який відрізнявся від колишніх варіантів ранніх лат як конструкцією, так і іншою естетикою — він носився відкрито і слугував в якості декоративного елемента. Період 1420-1485 років в зброєзнавстві називається «періодом без сюрко», оскільки в цей час через поширення білого обладунку надобладунковий одяг стає виключною рідкістю.

Ранні лати, звані білими обладунками, мають схожість як з міланським обладунком, так і кастенбрустом, при цьому за зовнішнім виглядом вони більше схожі на міланський обладунок, а по з'єднанню нагрудника кіраси з її напузником[1] на кастенбруст. У міланському обладунку напузник знаходиться поверх нагрудника, в білому ж обладунку напузник (якщо був) знаходився, як і в кастенбрусті під нагрудником. При цьому кіраса в залежності від регіону могла бути як пузатої, подібно міланському обладунку, так і з відвислими грудьми (опуклими знизу), подібно кастенбрусту, але без кутовності властивих кастанбрусту. Латна спідниця була схожа на міланську, але часто без стегнових щитків (tassets), в деяких варіантах виявляючи схожість з короткими варіантами спідниць кастенбрусту[2]. На відміну і від міланських обладунків, і від кастенбрустів, білий обладунок носився ні з панцерними рукавицями, а з панцерними рукавичками. В якості шолому зазвичай носився грандбацинет — це надійний шолом, який мав опору на плечі, характерний як для кастенбрустів так і для міланських обладунків в стилі італ. alla francese (а-ля французький). Але при цьому забороло грандбацинета нерідко мало не класичну круглу форму, а гостроносу форму хундсгугеля в поєднанні знову ж із загостреною потилицею, замість округлої.

Повних ранніх лат до наших днів не дійшло, а окремі збережені частини, можуть трактуватися і як деталі ранніх міланських обладунків.