Білицький краєзнавчий музей

Споруджено у 1905 р., як житло священика Миколаївської церкви, Олександра Івановича Кобищанова. Збудований із формованої цегли, на два димаря та початково перекритий залізом. Мав ґанок із навісом на піддашках, який у 1985 р. було замінено прибудованою цегляною верандою. Житлова площа 103 кв.м. Зазнав значних перепланувань. Ділянку довкола будинку займав фруктовий сад.

Навесні 1921 р. в будинку короткий час мешкав отаман Нестор Махно[3]. За радянської влади у будинку розташовувалася сільська (1923-1957), районна (1923-1925) селищна (1957-1979) ради, у 1941-1943 рр. - Білицька сільська управа. Рішенням виконкому Білицької селищної ради від 25 серпня 1979 р. будинок, де вона на той час розміщувалася, було передано з метою розширення художнього музею школи №1, відкритого 16 грудня 1962 р. Василем Архиповичем Курловичем. Музей у будинку було відкрито у грудні 1972 р.[4]

“Ця радісна подія відбувалася у святковій обстановці і була присвячена 60-річчю СРСР. На мітинзі були присутні понад 500 чоловік. У президіумі — Гамаль М.І., Срібний Д.К., Бородавка Д.Р., Тихоненко О., Худолій О.Б., Біловод І.А. По завершенню мітинга зав. відділом пропаганди РК КПУ Гамаль М.І. перерізає червону стрічку при вході в музей. Екскурсовод, Іванченко О.П. Запрошує присутніх оглянути експозиції музею...” (Курлович В.А. О силе и значении искусства, 1999)

Об'єднаний фонд Білицького краєзнавчого музею нараховує 2 594 одиниці зберігання та постійно поповнюється. Нові надходження передаються як місцевими мешканцями, так і з інших міст - Києва, Дніпра, Харкова.

Експозиція розділена на історичний та художній відділи. Містить палеонтологічні експонати, археологічні знахідки з території Біликів та їх околиць, велику етнографічну збірку керамічного посуду, текстилю, ужиткових речей, особисті речі біличан, матеріали до історії білицької промисловості, зібрання картин та скульптур місцевих художників, макети пам'ятників встановлених у селищі та ін.

Експозиція займає 6 залів та веранду музею. Перед музеєм встановлено роботи місцевого скульптора В.П.Петренка "Кобзар", "Гармата", "Палітра", а також створено лапідарій у якому експонуються надгробки.

Окрім постійної експозиції музей проводить тимчасові виставки, як на матеріалах музейної колекції, так і експонує виставки інших музеїв та установ.

Історичний відділ. 2021 р.

Експонується творчий доробок біличанина, краєзнавця, поета, народного депутата, заслуженого діяча культури України А.Т. Лати, картини художниці Н.В.Макєєвої, особисті речі та відзнаки меценатки, яка емігрувала до Франції, Марії Тамайо. Створюються тимчасові експозиції: "Історична Боярка", про один з історичних районів селища; "Майдан свободи", до Дня Гідності[5]. Регулярно експонуються виставки Українського інституту національної пам'яті [6][7][8][9].

Білицький краєзнавчий музей відвідують як місцеві мешканці, так і гості з інших міст - Дніпра, Кобеляк, Полтави, Харкова. Музей цілеспрямовано відвідують туристичні гуртки та клуби. Окрім екскурсій експозицією проводяться тематичні екскурсії присвячені фортеці сотенного містечка XVII-XVIII ст.[10], педагогічній діяльності Г.Г.Ващенка у Біликах[11], руїнами санаторію[12], місцями зруйнованих церков, до дерев'яних храмів - Іоанно-Предтеченського у Марківці, та Святого Духу у Чорбівці, у ботанічний заказник "Драбинівка" тощо.

Екскурсія валами фортеці.

Музеєм постійно проводяться дослідження з історії, археології, біографістики, генеалогії, некрополістики, музеєзнавства, пам'яткознавства, архітектури Біликів та сіл, що входять у Білицьку територіальну громаду[13][14][15]. Береться участь у конференціях, науково-практичних семінарах, круглих столах тощо ("Фортифікації в туризмі: потенціал, стан, промоція, інновації"[16], "Сучасний музей у суспільстві та його роль як інституції пам'яті",[17][18][19], "Museum education"[20], "Сучасний музей в умовах викликів мінливого світу: пошук балансу між традиціями та інноваціями" та ін.). Результати досліджень публікуються у наукових виданнях[21].

Музей знімає та поширює відеофільми з історії регіону ("Білицьке городище"[22], "Білицький краєзнавчий музей (до 60-річчя музейницького руху в Біликах)"[23], "Незалежність: білицький вимір"[24], "Наша фортеця"[25][26]), долучається до місцевих масових заходів[27][28][29], бере участь в регіональних та всеукраїнських історико-культурних, літературних фестивалях ("Дорости до Тарасового слова"[30], "Україна – козацька держава"[31]), ініціює тематичні ефіри на обласному радіо[32] та презентації книжкових новинок у Білицькій громаді[33], співпрацює з регіональними та обласними засобами масової інформації[34][35][36][37][38][39][40], веде блог[41], сторінки у соціальних мережах[42][43] та співпрацює із туристичними сайтами[44] і маркетплейсами[45].

• Історико-краєзнавчий;
• Лапідарій;
• Образотворчого мистецтва;
• Письменник з ДПУ (за матеріалами Літературно-меморіального музею Мате Залки).