Біллі Оуенс

Починав грати у баскетбол у команді Карлайлської старшої школи (Карлайл, Пенсільванія). Допоміг команді виграти чотири чемпіонства штату поспіль. У випускному класі вважався другим найперспективнішим баскетболістом США серед школярів після Алонзо Морнінга. На університетському рівні грав за команду Сірак'юз (1988–1991). 1990 року в складі збірної США завоював бронзову медаль Чемпіонату світу. 1991 року був визнаний найкращим баскетболістом року конференції Big East та був включений до першої збірної NCAA.

Того ж року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 3-м номером командою «Сакраменто Кінґс». Проте професіональну кар'єру розпочав 1991 року виступами за «Голден-Стейт Ворріорс», куди був обміняний невдовзі після драфту на Мітча Річмонда. Захищав кольори команди з Окленда протягом наступних 3 сезонів. За підсумками свого дебютного сезону в лізі був включений до першої збірної новачків НБА.

З 1994 по 1996 рік грав у складі «Маямі Гіт».

1996 року перейшов до «Сакраменто Кінґс», у складі якої провів наступні 2 сезони своєї кар'єри.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Сіетл Суперсонікс», за яку він відіграв лише частину сезону 1999 року.

З 1999 по 2000 рік грав у складі «Філадельфія Севенті-Сіксерс».

Частину 2000 року виступав у складі «Голден-Стейт Ворріорс».

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Детройт Пістонс», до складу якої він приєднався 2000 року і за яку відіграв один сезон.

• Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на Basketball-Reference.com