Білостоцький департамент

Білостоцький департамент (німецькою Kammerdepartement Bialystok, польською Departament białostocki, білоруською Беластоцкі дэпартамэнт, литовською Balstogės departamentas, російською Белостоцкий департамент) — адміністративно-територіальна одиниця у провінції Нова Східна Пруссія Королівства Пруссія у 1795—1807 рр. Столиця Білосток. На півді, сході та півночі межувала з Російською імперією, на південному заході — з Плоцьким департаментом, на північному заході — з провінцією Східна Пруссія.

Departament białostocki na mapie z 1806 r.

Утворена після третього поділу Речі Посполитої. Після укладання Тільзитського миру 1807 р. включений до складу Російської імперії як Білостоцька область.

Населення становило понад 500 тис. осіб, які проживали у 95 тис. господарств. На крайньому півдні департаменту (Більський та Дорогочинський повіти) проживали переважно етнічні українці. Ці райони становлять українську етнографічну територію Підляшшя.

Департамент поділявся на 10 повітів (дистриктів):

  • Білостоцький;
  • Більський;
  • Домбровський;
  • Дрогичинський;
  • Гоньондзський;
  • Кальварійський;
  • Ломжинський;
  • Мар'ямпольський;
  • Суразький;
  • Вігерський.

На чолі повітів стояли ландрати.

Джерела

•Brodzicki, D. Godlewska, Łomża w latach 1794—1866. Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa 1987 r.

•Dobroński, Białystok historia miasta. Białystok 2001 r.

•B. Małek, Kamera Wojny i Domen Departamentu Białostockiego Nowych Prus Wschodnich 1796—1807. Warszawa 2007 r.

•Friedrich Gottlob Leonhardi, Erdbeschreibung der Preußischen Monarchie, Hemmerde und Schwetschke, 5. Band, Halle 1799 r.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.