Біологічна активність

Біологі́чна активні́сть (рос. биологическая активность, англ. biological activity) — здатність речовини викликати певну біологічну дію.

Загальна характеристика

Біологічна активність кількісно визначається за певними стандартизованими біологічними тестами, такою мірою зокрема є обернена концентрація ліків, неохідна для того, щоб досягнути визначеного рівня даної біологічної дії. Для оцінки біологічної активності може бути використано Схему Топлісса.

Між фізико-хімічними властивостями речовин й проявом ними біологічної активністі існує зв'язок. Наприклад, сила наркотичної дії деяких речовин зменшується із збільшенням їх розчинності у воді. Існує зв'язок між наркотичною здатністю й розподілом речовин у системі вода-ліпід.

Структура хемічної сполуки , позначена може бути виражена через набір декотрих структурних параметрів Існує зв'язок між структурою речовини та її біологічною активністю, тобто є декотра функція пов'язуюча активність речовини із її структурою або окремими її характеристиками - Якщо вид функції встановлений, то функцію можна екстраполювати на сполуки ряду із подібною структурою, яка відрізняється замісниками або їх положенням у молекулі. З аналізу набору функцій можна виявити послідовність активностей речовин, наприклад у деякому ряду сполук.

Для отримання робочої моделі (), достовірність якої у подальшому потрібно оцінити, припускається, що молекули біологічно активної речовини зазнають у організмі ряд фізико-хімічних й хімічних перетворень: розчинення, сорбцію, розподіл, кон'юґацію, хемічну реакцію, виділення тощо. Будь-який із цих етапів або їхня комбінація у кожному конкретному випадку може визначати спрямованість фармакологічної дії речовини або бути лімітуючою стадією сумарного ефекту, який визначається як біологічна активність[1].

Інструментальне визначення

Прилади на основі магніторезистивних донорів дозволяють визначати біологічну активність[2][3].

Примітки

  1. С.В.Нижний, Н.А.Эпштейн - Количественные соотношения "Химическая структура - Биологическая активность".
  2. С. И. Касаткин, Н. П. Васильева, А. М. Муравьёв, Биосенсоры на основе тонкопленочных магниторезистивных датчиков, Автомат. и телемех., 2010, выпуск 1, 174–186.
  3. Луцев Леонид Владимирович - Спинволновые возбуждения и спинзависимые электротранспортные явления в нанораземрных магнитных металл-диэлектрических гетероструктурах.

Див. також

Джерела

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.