Біонічні контактні лінзи

Біонічні контактні лінзи — проєктований (розробляється, але не доведений до масового виробництва) віртуальний дисплей, який може мати безліч застосувань: від надання допомоги слабкозорим до індустрії відеоігор.[1] Пристрій буде мати вигляд звичайної контактної лінзи зі включенням біонічних технологій.[2] Лінзи будуть використовувати функціональні електронні схеми і інфрачервоне світло, щоб створити віртуальний дисплей.

Дивлячись через готові лінзи, ви бачите, що генерований дисплей накладаєтьсятся на зовнішній світ[3]

— Бабак Парвіз, доцент кафедри електротехніки Вашингтонського університету

Виробництво

Для лінз необхідні органічні матеріали, які біологічно безпечні, а також неорганічні матеріали для електронних схем. Електронні схеми побудовані з шарів металу товщиною декілька нанометрів. Світлодіоди товщиною всього одну третину міліметра, тому їх «порошком» насипають на лінзу і для упорядкування крихітних компонентів застосовують техніку, яка називається мікрофабрикація або самоорганізоване складання. Капілярні сили розтягують частини на їх кінцеві позиції.

Розробка і прототипи

Гарві Го (Harvey Ho), в минулому аспірант Бабака Парвіза (Babak Parviz), який працює у Sandia National Laboratories у Ліверморі, штат Каліфорнія, представив результати розробок у січні 2008 року на Міжнародній конференції з мікроелектромеханічних системам (або мікророботів) у Тусоні, штат Аризона[4]. Лінзи, як очікується, будуть містити більше електроніки і дадуть можливість «бачити» у зонах, де зором важко будь що сприймати. В майбутніх розробках очікуються бездротове радіочастотне передавання електроенергії і сонячні батареї[5]. Прототип не світится або відображає інформацію[прояснити], але доводить те, що можливе створення біологічно безпечних електронних лінз, які не перешкоджатимуть зору людини. Інженери випробували готові лінзи на кроликах протягом 20 хвилин і у тварин не спостерігалось ніяких проблем.[6]

У 2013 році група вчених під керівництвом Чан Юн Пака[7] з південнокорейского Національного інституту науки і технологій Ульсана представила м'яку контактну лінзу з вкрапленим світодіодом, для якого використали графен і срібну нанодротину.[8] Пятигодинне випробовування показало, що живий кролик може носити лінзи зі світловипромінюючим діодом без будь-яких побічних ефектів.[9][10]

Див. також

Примітки

  1. bionic-eyes-could-change-the-face-of-gaming. Архів оригіналу за 20 січня 2008. Процитовано 23 січня 2008.
  2. 'Bionic Lens' Adds Computing Power to Sight. discovery.com. Процитовано 8 лютого 2008.
  3. Bionic eyes: Contact lenses with circuits, lights a possible platform for superhuman vision. Архів оригіналу за 20 січня 2008. Процитовано 23 січня 2008.
  4. Researchers Develop Bionic Contact Lens. Fox News. 18 січня 2008. Процитовано 23 січня 2008.
  5. Bionic Vision. Архів оригіналу за 12 липня 2007. Процитовано 23 січня 2008.
  6. Vision of the future seen in bionic contact lens. Процитовано 23 січня 2008.
  7. Mi-Sun Lee, Kyongsoo Lee, So-Yun Kim, Heejoo Lee, Jihun Park, Kwang-Hyuk Choi, Han-Ki Kim, Dae-Gon Kim, Dae-Young Lee , SungWoo Nam, Jang-Ung Park. Letter High-Performance, Transparent, and Stretchable Electrodes Using Graphene–Metal Nanowire Hybrid Structures // Nano Letters. Вип. 23 мая 2013.
  8. Личная страница Янг-Юнг Парка на сайте университета UNIST. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  9. Eunhee Song (30 мая 2013). Korean researchers demonstrate a new class of transparent, stretchable electrodes. UNIST. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  10. Сергей Попсулин. В Samsung работают над компьютером - контактной линзой. CNews. Процитовано 11 червня 2013.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.