Б5-Ріхард

Б5-Ріхард (нім. B5-Richard) — секретний підземний військовий завод Третього рейху, розташований поблизу чеського міста Літомержіце під пагорбами Бидніце і Радобил. Загальна довжина підземних споруд оцінюється приблизно в 25-30 кілометрів.

Літомержіце, крематорій Ріхард, комин і будівля

Завод почали будувати в середині 1944 р. на місці колишніх глибинних шахт (Ріхард I, II, III, які було засновано в 1864 р., де видобувався вапняк. На будівництві працювали 1200 вільнонайманих і 4000 в'язнів концтабору Терезин. Керівництво будівництвом було покладено на СС і воно було одним з найбільш пріоритетних в Третьому рейхі. Інтенсивну будівельну діяльність було припинено лише 4 травня 1945 р. — вже після падіння Берліна.

Вже восени 1944 р. в приміщеннях «Ріхард I», який підкорявся фірмі Auto Union AG, почалося виробництво деталей авіаційних моторів, а також танкових моторів Майбах HL 230 для танків «Тигр» і «Пантера», трохи пізніше на заводі «Ріхард II» фірма OSRAM GmbH почала виробництво електронних ламп. У приміщеннях «Ріхард III» планувалося побудувати нафтопереробний завод, який би виробляв авіаційний бензин. Всього на заводах «Ріхард» працювало близько 18 тисяч в'язнів концтаборів Терезин і Флоссенбюрг.

7 травня 1945 р. фашисти спробували підірвати завод, але вибух не стався — версія свідчить, що польський робітник перерізував дріт. 9 травня 1945 р. завод був захоплений і досліджений Червоною Армією. Про дослідження написано у книзі радянської розвідниці Марії Фортус. Завод було повністю заміновано, і декілька років тривала робота по його розмінуванню. Через високі витрати на розмінування два тунелі ніколи не були розміновані і були опечатані.

Після війни використовувалася невелика частина «Ріхарда». Зараз частина «Ріхарда II» використовується як сховище радіоактивних відходів. Вхід до приміщень «Ріхарда», що залишилися, з 2001 р. заборонено.

З 2009 р. мерія Літомержице робить кроки до того, щоб знову запустити підземний завод. Проте проект гальмується через нестачу фінансування.[1]