Вакаров Василь Дмитрович

Василь Дмитрович Вакаров (нар. 24 травня 1966, с. Іза, Закарпатська область) — український правник, громадський діяч.

Вакаров Василь Дмитрович
Народився 24 травня 1966(1966-05-24) (55 років)
Іза, Хустський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність громадський активіст
Нагороди
Заслужений юрист України

Одружений, батько 4 дітей.

Освіта

З 1973 до 1981 рр. навчався у восьмирічній школі — інтернат м. Виноградова

З 1981 до 1983 у класі з поглибленим вивченням математики Ужгородської школи — інтернат № 2

У 1991 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, отримав кваліфікацію юриста [1].

Кар'єра

З 1991 до 1994 рр. працював юрисконсультом у Службі добровільної праці та соціального захисту молоді м. Києва.

У 1994—2000 рр. — заступник директора Київського молодіжного центра праці[2].

З 1996 року — адвокат[3].

У 2000—2008 рр. — заступник директора, директор Української фінансової компанії «Альфа-капітал». Компанією була здійснена реконструкція будинку по вул. Саксаганського, 96 у м. Києві — пам'ятки архітектури[4]

З 2008 до 2010 — депутат Дніпровської районної ради[5] у м. Києві.

У 2008—2009 — радник Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту.

З жовтня 2009 до квітня 2011 працював головним спеціалістом апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. За час роботи провів антикорупційну експертизу 60 проектів нормативно-правових актів.

У 2011—2013 — завідувач сектору з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [6][7]

З жовтня 2013 по червень 2014 — головний спеціаліст відділу з питань антикорупційної політики Адміністрації Президента України[8].

З червня по жовтень 2014 року — завідувач відділу з питань антикорупційної політики, Т.в.о. керівника Головного управління з питань діяльності правоохоронних органів та протидії корупції Адміністрації Президента України[9].

Пішов із Адміністрації на знак не згоди з антикорупційною політикою Президента Порошенка.

Лютий 2015 року — учасник конкурсу на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро України.[10]

Червень-грудень 2015 учасник конкурсу з відбору кандидатів на посаду членів національного агентства з питань запобігання корупції.[11]

Жовтень 2015 — травень 2016 заступник керівника громадської спілки ЦЕНТР ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ, організації, яка провела перші антикорупційні (митний та Євро 2012) форуми у м. Львові[12][13][14]

Регалії

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст. Указ Президента України від 24 червня 2004 р. № 5825.[15]

Заслужений юрист України. Указ Президента України від 24 листопада 2008 р. № 1072.[16]

Примітки

  1. http://law.univ.kiev.ua/
  2. http://www.kmcp.kiev.ua/
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  4. http://document.ua/pro-vnesennja-zmin-do-rozporjadzhennja-kiyivskoyi-miskoyi-de-doc78718.html
  5. http://h.ua/story/185755/
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 10 лютого 2016.
  7. http://www.vsk.kiev.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=249:prezentatsiia-metodychnykh-rekomendatsii-shchodo-zapovnennia-deklaratsii-pro-maino&Itemid=192&lang=ua
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 10 лютого 2016.
  9. http://bastion.tv/news/vojcishen-vs-vakarov-istoriya-odnogo-priznachennya/
  10. Опубліковано список зі 161 кандидата на посаду голови антикорупційного бюро. www.unian.ua. Процитовано 9 лютого 2016.
  11. Урядовий портал :: Конкурс з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції. www.kmu.gov.ua. Процитовано 9 лютого 2016.
  12. Корупція у Львові з Євро-2012. YouTube. PressClub Lviv. 7 жовтня 2015. Процитовано 4 травня 2021.
  13. http://stepup.press/society/item/554-antikoruptsijnij-mitnij-forum-u-lvovi-zreshtoyu-mi-pochuli-yakus-dolyu-pravdi
  14. ВАСИЛЬ ВАКАРОВ: Вчора я був присутнім на "похоронах". Хоронили "антикорупційну реформу в Україні". coruption.net. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
  15. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №683/2004 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 9 лютого 2016.
  16. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1072/2008 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 9 лютого 2016.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.