Вакх (Мікеланджело)

«Вакх» (італ. Bacco; також — «П'яний Вакх»[1]) — мармурова скульптура, що зображає бога вина Вакха; створений італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті у 1497 році на замовлення кардинала Рафаеля Ріаріо.

«Вакх»
італ. Bacco
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: 1497
Розміри: 203 см
Висота: 203 см
Матеріал: мармур
Жанр: Ню
Зберігається: Флоренція, Італія
Музей: Барджелло
 «Вакх» у Вікісховищі

Вільям Воллес назвав статую «першим шедевром» Мікеланджело[2].

Історія створення

Замовлення на цю статую Мікеланджело отримав 4 липня 1496 року, бо кардинал хотів розширити свою колекцію античних скульптур. Однак, відомо, що Ріаріо відмовився від завершеного твору, і скульптуру придбав банкір Якопо Ґаллі, сади якого були розташовані поблизу Палаццо Канчеллерія. Кондіві помилково заперечував факт замовлення кардиналом статуї[3], але у 1981 році це було підтверджено дослідниками[4].

У 1572 році статую придбали Медичі і перевезли до Флоренції.

Зараз статуя перебуває у музеї Барджелло у Флоренції[5].

Опис
Мартен ван Хемскерк. «Сади дому Ґаллі»
(бл. 1532-1535)

Ця двометрова скульптурна група призначена для кругового огляду. Мікеланджело зобразив п'яного бога вина, якого супроводжує сатир. Здається, що Вакх готовий упасти вперед; він заточується, але зберігає рівновагу, відхиляючись назад. Погляд бога звернений на чашу з вином, і він видається аж надто закоханим у свій власний дар людству[2]. М'язи його спини виглядають напруженими, але розслаблені м'язи живота та стегон демонструють фізичну, а отже, й духовну слабкість. Мікеланджело домігся враження нестійкості без композиційної неврівноваженості, яка могла б порушити естетичний ефект.

На малюнку нідерландського художника Мартена ван Хемскерка (зробленому бл. 1532-1535) у статуї уже бракує руки із кубком та пеніса. Лише рука була відновлена на початку 1550-их.

У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» ця скульптура називається «душею вина»:

(...) Захмелілий бог голий і всміхається веселощам, вітає, розуміє, мирить, утішає й заспокоює, з душею вина на губах, з душею вина, розлитою по всьому його гладенькому, м'яко вигнутому тілі[6]

На думку Віктора Лазарєва, «Вакх» — «найменш самостійна із робіт Мікеланджело», оскільки легко читається вплив античної пластики[7].

Посилання

Для подальшого читання
  • Edgar Wind. Pagan Mysteries in the Renaissance. London, 1958, p. 147 —157 (ch. 12: A Bacchic Mystery by Michelangelo)

Джерела
  • Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
  • Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
  • Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
  • Роллан Ромен. Жизнь Микеланджело // Жизни великих людей: Пер. с франц. В. Курелла. — М. : Известия, 1992. — С. 71 —197. — ISBN 5-206-00351-4. (рос.)
  • Шульц Карел. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
  • Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
  • William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)

догори

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.