Валборг Торселл

Валборг Сюзанна Торселл (швед. Walborg Susanna Thorsell, 12 лютого 1919 — січень 2016 року) — шведський науковець, зоолог, яка проводила дослідження головним чином по комарах і репелентах від комарів.

Валборг Торселл
Народилася 12 лютого 1919(1919-02-12)[1][2]
Санкт-Маттеусd, Швеція[2]
Померла 15 січня 2016(2016-01-15)[1][2] (96 років)
Stockholms Katarinad, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[2]
Поховання Скугсчюркогорден
Країна  Швеція
Діяльність наукова працівниця, зоолог
Alma mater Шведський університет сільськогосподарських наукd
Знання мов шведська
Заклад Стокгольмський університет[1]

Освіта

Торселл захистила дисертацію на здобуття ступеня доктора ветеринарної медицини в Шведському ветеринарному інституті в 1967 році[3] і була доцентом з експериментальної паразитології.[4]

Дослідження

Anopheles gambiae, комарі малярії

Торселл розпочала вивчати комарів під час роботи в Шведському національному дослідному інституті оборони (FOA). У той час поширювалися зачви з боку Сполучених Штатів та Радянського Союзу, що інша частина проводить експерименти з комарами малярії у зв'язку з біологічною війною. Шведські військові вважали за необхідне розробити репелент від комарів, особливо для малярійних комарів, для використання шведськими солдатами. Існуючі репеленти були або недостатньо ефективні, або мали небажані побічні ефекти, тому Торселл і її група дослідників з FOA почали шукати кращий засіб. Речовина діетиламід виявилася відмінним репелентом як для малярійних комарів, так і для звичайних шведських лісових комарів. Але у своїй незміненій формі вона розчиняється у воді і змивалася потом, коли наносилася на воїнів. Рішення Торселл полягало у тому, щоб додати ті ж самі функціональні групи, що і у діетиламіді, до мигдалевої кислоти.[5] Це призвело до появи репелента від комарів під назвою DEMIDEX, який був виготовлений протягом декількох років.[4][6] DEMIDEX виявився більш ефективним, ніж американський ДЕТА, який був і залишається найпоширенішим активним інгредієнтом в репелентах для комах.

Після звільнення з FOA, Торселл продовжила свої дослідження з репелентів від комарів на кафедрі зоології в Стокгольмському університеті. Це дослідження призвело до репелентного інгредієнта IXNIX .[4]

Валборг Сюзанна Торселл померла у січні 2016 року у віці 96 років.[7]

Відзнаки

Сім'я бактерій, Thorselliaceae, знайдена у векторних комарах, що є переважно переносниками малярії, була названа на честь Торселл. Ця сім'я містить рід Thorsellia, з якого відомі три види.[8][9]

Вибрана бібліографія

  • Krigsepidemiologi och hälsovård för totalförsvaret: dokumentation från FOA informationsdag, översiktsdag, Stockholm, 1982-05-05 [Епідеміологія війни та охорона здоров'я в рамках загальної оборони Швеції: документація з конференції FOA, Стокгольм, 82-05-05], 1983[10]
  • Människans fysiska tålighet я brandmiljö: brandgaser оч ROK [Фізична толерантність людини в пожежах: випари і дим], 1984[11]
  • Människan och ohyran — bekämpningsmedel i Sverige förr och nu [Людина і паразити — пестициди в Швеції, минуле і сьогодення], 2001[12]

Список літератури

  1. https://www.skbl.se/en/article/WalborgThorsell
  2. Sveriges dödbok 1860–2017 — 7 — Sveriges Släktforskarförbund, 2018.
  3. Thorsell, Walborg (1967). Studies on the effect of hexachlorophene on the cuticle and the intestine from liver flukes, Fasciola hepatics L., incubated in vitro.. Acta veterinaria Scandinavica. Supplementum, 0065-1699 ; 20. Copenhagen.
  4. Efter 30 års forskning har Walborg Thorsell fått fram världens bästa insektsmedel [Thorsell has found the best insect repellant after 30 years of research]. Uppfinnaren (Swedish) (Halmstad) (6). 2000.
  5. Aromatic .alpha.-hydroxyamides with insect repellant properties. www.patents.justia.com. Justia. 19 липня 1978. Процитовано 18 лютого 2015.
  6. Information om föremål: Myggbekämpningsmedel [Information about objects: Insect repellants]. www.tekniskamuseet.se (Swedish). Swedish National Museum of Science and Technology. Архів оригіналу за December 4, 2008. Процитовано 22 липня 2009.
  7. http://www.unt.se/familj/minnesord/walborg-thorsell-4081749.aspx
  8. Kämpfer, P; Glaeser, SP; Nilsson, LKJ; Eberhard, T; Håkansson, S; Guy, L; Roos, S; Busse, HJ та ін. (2015). Proposal of Thorsellia kenyensis sp. nov. and Thorsellia kandunguensis sp. nov., isolated from the larvae of Anopheles arabiensis as members of the family Thorselliaceae fam. nov. Int J Syst Evol Microbiol 65 (Pt 2): 444–451. PMID 25385997. doi:10.1099/ijs.0.070292-0.
  9. Kämpfer, P; Lindh, JM; Terenius, O; Haghdoost, S; Falsen, E; Busse, HJ; Faye, I (2006). Thorsellia anophelis gen. nov., sp. nov., a new member of the Gammaproteobacteria. Int J Syst Evol Microbiol 56 (Pt 2): 335–338. doi:10.1099/ijs.0.63999-0.
  10. Bränd-Persson, Åsa; Thorsell, Walborg (1983). Krigsepidemiologi och hälsovård för totalförsvaret: dokumentation från FOA informationsdag, översiktsdag, Stockholm, 1982-05-05 [Warfare epidemiology and health care within the Swedish total defence : documentation from the FOA conference, Stockholm, 82-05-05]. FOA rapport. C. 5, 0347-7665 ; 54050-H1 (Swedish). Stockholm: Swedish Defence Research Agency, dept 5. Процитовано 18 лютого 2015.
  11. Thorsell, Walborg (1984). Människans fysiska tålighet i brandmiljö: brandgaser och rök [Man's physical tolerance in fires: fumes and smoke]. FOA rapport. C. 5, 0347-7665 ; 54053-H1 (Swedish). Stockholm: Swedish Defence Research Agency, dept 5. Процитовано 18 лютого 2015.
  12. Thorsell, Walborg; Tunón, Håkan (2001). Människan och ohyran: bekämpningsmedel i Sverige förr och nu [Man and Vermin - pesticides in Sweden, past and present]. Studia ethnobiologica, 1403-5359 ; 7 (Swedish). Uppsala: Centrum för biologisk mångfald. ISBN 91-89232-07-0. Процитовано 18 лютого 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.