Валентина Тиха

Валентина Леонтiївна Тиха — культуролог, відома громадська діячка на Донеччині. Активний учасник «оксамитової революції» 1990-х років в Україні. Заступник директора Донецької філармонії. Один з фундаторів Донецького Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.

«Лекторій Валентини Тихої» (на фото вона праворуч).

З біографії

Родом з Марiуполя‚ що на Донеччинi‚ за фахом‚ закiнчила Киiвський унiверситет‚ тривалий час працювала на чiльних посадах в Донецькiй обласнiй фiлармонiї‚ органiзатор‚ мистецтвознавець‚ прекрасно володiла художнiм словом.

Творчий доробок

Створила в 1991 роцi Лекторiй про визначних українських поетiв-борцiв‚ зокрема з числа донеччан.

Головна Рада ТУМ. Донецьк. 28.10.1989 р. У президії:…; Юрій Огульчанський, Володимир Білецький, Петро Симоненко, Дмитро Павличко (виступає), Валентина Тиха, Галина Гордасевич, Анатолій Мокренко, Жанна Пашнова

Лекторі Валентини Тихої — це палiтра лiтературних портретiв ряду визначних дiячiв украiнської культури які вона «озвучила»‚ «оживила» як чудовий оповiдач‚ майстер слова.

Основнi теми лекторiю Тихої: «Непогасний свiточ»(Всесвiтнє значення i велич Тараса Шевченка)‚ «Страстi по Вiтчизнi»(Василь Стус — поетi людинаi громадянин)‚ «Поборник правди‚ честi i краси»(Василь Симоненкоi життя i творчiсть)‚ «Малиновий дзвiн України»(лiрика Лiни Костенко)‚ «Люблю тебе‚ Донеччино моя!»(Володимир Сосюра i Донбас)‚ «Слово про Iвана Франка»‚ «Живий Багряний» тощо.


За перiод 1991-96 рр. Валентина Тиха провела кiлька сотень своїх виступiв-концертiв. При цьому треба відмітити‚ що географія її виступів — то Схiд i Пiвдень України‚ а також Слобожанщина в Росiї. Знають i постiйно запрошують панi Валентину з своїм пломенистим словом вузи‚ училища‚ мiськi й районнi вiддiлення народної освiти‚ школи‚ трудовi колективи‚ бiблiотеки Донецька‚ Макiївки‚ Марiуполя‚ Горлiвки‚ Краматорська‚ Димитрово‚ Слов'янська‚ Артемiвська‚ Єнакiєво‚ Харцизська‚ Волновахи‚ Мар'їнки‚ Iловайська‚ Шахтарська‚ Кiровська‚ Дружкiвки‚ iнших мiст Донеччини.

Відвідала В.Тиха i Сімферополь (серiї виступiв у 1993‚ 94‚ 96 рр. навесні 1997 р.). В 1995 р. пiд орудою УКЦентру-ДТУМ (Донецьк) та Українського культурного Центру «Перевесло» (Воронiж‚ М.Бiрюк) вiдбулися гастролi В.Тихої по Воронiжчинi — i скрiзь — на фiлологiчному факультетi Воронезького унiверситету‚ в трудових колективах Богучар i Россошi — звучала українська мова‚ високе Слово про великих Українцiв‚ лицарiв Правди i Свободиi великих Поетiв та Письменникiв.

У числі міст де звучав «Лекторій Валентини Тихої» також — Львiв та Львiвщина (Стрий‚ Дулiби‚ Добряни‚ Зашкiв)‚ Тернопiль та Тернопiльщина (Збараж‚ Таребовля).

Перед своє смертю Валентина Леонтіївна склала заповіт, в якому заповіла, щоб після смерті її прах друзі розвіяли в степу на могилі під Донецьком[1]

Література

Примітки
  1. Валентина Тиха
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.