Ван Чанлін
Ван Чанлін (王昌龄, 698 — 756) — китайський поет та державний службовець часів династії Тан. Ван Чанлін разом з Ван Веєм, Лі Сінем, Гао Ши, Чень Сеном був творцем пасторальної поезії в стародавньому Китаї. Усіх разом їх називали Ван-Лі-Гао-Чень.
Ван Чанлін | |
---|---|
Картина на мотив вірша Ван Чанліна. Автор: Цукіока Яшітоші з циклу «Сто сторін Місяця». | |
Псевдо | Ван Шаобо |
Народився |
698 Тайюань, КНР |
Помер |
756 Аньхой, КНР |
Країна | Династія Тан[1] |
Діяльність | поет |
Науковий ступінь | цзиньшиd (727) і Q9531580? (734) |
Знання мов | класична китайська |
Посада | Q10351575?, Xianweid, xianchengd і Xianweid |
Життєпис
Народився у м. Тайюань (сучасна провінція Шаньсі). Здобув гарну освіту. У 727 році з успіхов склав імператорський іспит та отримав вищу вчену ступінь цзіньши. У 734 році призначається державним секретарем. Пізніше призначається головою м. Шішуй (сучасна територія у провінції Хенань). наприкінці життя отримує посаду голови округу Цзяннін. Втім незабаром викликав невдаволеня імператора й засланий до м. Лунбяо на території колишнього князівства Елан (сучасний повіт Гуйчжоу провінції Хунань).
З початком у 756 році повстання Ань Лушаня повернувся до рідного міста. Тут незабаром його було вбито заколотниками.
Творчість
У доробку Ван Чанліна є 180 віршованих творів, яких поділяють на дві групи: перші — прикордонні, армійські («У військовому поході», «За Великою стіною», присвячені суворим військовим буднях прикордонних околиць, солдатській службі); другі — цивільні, про жінок. Чимала частина присвячена оспівуванню життя відлюдника.
Поет зумів побачити трагедію війни, гнівно засуджував військових очільників, котрі жадали слави і добували її за рахунок загибелі простих солдатів.
Джерела
- Jacques Pimpaneau, Chine. Histoire de la littérature, Philippe Picquier, 1989, rééd. 2004, p. 182.
- Wu, John C. H. (1972). The Four Seasons of Tang Poetry. Rutland, Vermont: Charles E.Tuttle. ISBN 978-0-8048-0197-3
- China Biographical Database