Вархуман

Син іхшида Шишпіра. Відомий з афрасіабських фресок у Самарканді, де зображено його зустрічі з посольствами з різних країн. Посів трон 655 року. 658 року підтвердив визнання зверхності імперії Тан. Водночас отримав від китайців титул дуду, а Согд підпорядкований генерал-губернатору області Кангю.

Сприяв зміцненню останньої в Центральній Азії. Продовжив карбувати монети, затверджені Шишпіром, а згодом першим став карбувати на них власне ім'я. В перший період панування (до 670 року) держава набула політичного, економічного та культурного піднесення. Символом потуги стало зведення розкішного палацу іхшида в Самарканді.

У 675 році арабський емір Саїд ібн Усман вдерся до Согду, сплюндрувавши значні землі. Натомість 676 року Вархуман уклав союз із Хутак-хатун, регентшею Бухари, отримав загін від тюркського кагана Дучжі-хана. 677 року захопив Самарканд, пограбував палац іхшида, відправив до Медіни 50 знатних согдійців, яких стратили за відмову приймати іслам. Сам Вархуман мусив визнати зверхність Омейядського халіфату.

Втім у 683 році в халіфаті почалася запекла боротьба за владу, що дозволило Вархуману відновити незалежність. Помер 690 року. Йому спадкував син Тукаспадак.

• Whitfield, Susan (2001). The Silk Road: Trade, Travel, War and Faith. British Library. Serindia Publications, Inc. p. 112. ISBN 978-1-932476-13-2.
• Grenet, Frantz (2004). «Maracanda/Samarkand, une métropole pré-mongole». Annales. Histoire, Sciences Sociales. 5/6