Василина Мирослав Михайлович

Василина Мирослав Михайлович
Народився 14 жовтня 1949(1949-10-14) (72 роки)
с. Кибляри, Ужгородський район, Закарпатська область
Країна  Україна
Галузь Право
Звання Професор
Ступінь Доктор наук
Відомий завдяки: Автор та співавтор понад 70 наукових праць з проблем державної безпеки, кримінального процесу, криміналістики
Нагороди Почесне звання «Заслужений юрист України»
 Генерал-майор

Миросла́в Миха́йлович Васили́на (14 жовтня 1949, с. Кибляри, Ужгородський район, Закарпатська область) — український правоохоронець, кандидат юридичних наук, доктор педагогічних наук, професор, генерал-майор, заслужений юрист України.

Біографія

Працював токарем Ужгородського машинобудівного заводу, служив у радянській армії, повернувся знов до праці на завод.

З 1973—1984 рік служив в УКДБ УРСР в Закарпатській області — пройшов від молодшого до старшого оперуповноваженого відділу контррозвідки.

З 1984 по 1992 рік працював в КДБ УРСР м. Києві на посадах старший оперуповноважений, начальник напрямку, заступник начальника відділу 2 управління контррозвідки КДБ УРСР. Водночас у травні 1986 року брав участь у складі оперативно-слідчої групи КДБ СРСР з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії.[джерело?]

У січні 1992 після проголошення незалежності України керівництвом Служби безпеки України призначений на посаду заступника начальника управління СБУ в Закарпатській області де брав активну участь у переатестації особового складу та формуванні підрозділів, а надалі займався організацією оперативно-службової діяльності особового складу управління. З 1995 по травень 1998 року — начальник управління СБУ в Сумській області[1].

З 1998 року працював на посаді проректора Національної академії СБ України. В 1999 році захистив дисертацію і отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук. В 2005 році захистив докторську дисертацію і здобув науковий ступінь доктора педагогічних наук та йому було присвоєно вчене звання професора.

Автор та співавтор понад 70 наукових праць[джерело?] з проблем державної безпеки, кримінального процесу, криміналістики, підготовки співробітників, науково-педагогічних кадрів органів та військ СБУ, зокрема, «Контрабанда: кваліфікація та досудове розслідування в органах Служби безпеки України», «Психолого-педагогічні основи професійної діяльності оперативних співробітників Служби безпеки України» тощо.

З 2007 року по 2009 рік — голова експертної ради ВАК України з питань національної безпеки[джерело?]. 2007—2008 рік — начальник управління СБУ у Волинській області[2][3].

2008—2009 рік — начальник управління СБУ в Полтавській області[4][5].

2009—2012 рік — організовував роботу з безпеки «Західінкомбанку» та Миколаївського глиноземного заводу[джерело?].

В період з 2012-2015 рік займався викладацькою та науковою діяльністю в Національній академії СБ України.

2016 року[відсутнє в джерелі] — заступник Генерального директора з питань безпеки ПрАТ «Датагруп»[6].

Освіта

Закінчив Вищу Червонопрапорну школу КДБ СРСР — юрист-правознавець.

Кандидатська дисертація: «Розслідування контрабанди» (1999)[джерело?].

Докторська дисертація: «Акмеологічні основи управління розвитком професіоналізму викладачів вищих спеціальних навчальних закладів» (2005)[7].

Сім'я

Батько — Михайло Михайлович (1915—1991). Мати — Марія Іванівна (1921—1984). Дружина — Емма Карлівна (1949). Син — Сергій (1973) — адвокат, дочка — Маріанна (1975) — нотаріус, внучка — Мирослава (1998) — студентка юридичного факультету Київського Національного університету імені Т. Г. Шевченка.

Нагороди та відзнаки

2007 рік — Почесне звання «Заслужений юрист України»[8]

Нагороджений понад двадцятьма державними та відомчими нагородами, у тому числі «Заслужений юрист України», «Почесна відзнака Служби безпеки України»,  нагрудним знаком «Почесна відзнака Національної академії Служби безпеки України», «Хрест доблесті» I і II ступенів, заохочувальними відзнаками Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ та Прикордонної служби України.

Джерела

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про призначення М. Василини начальником Управління Служби безпеки України в Сумській області N 715/1995 від 07.08.1995 року
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про призначення М. Василини начальником Управління Служби безпеки України у Волинській області N 234/2007 від 22 березня 2007 року
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про звільнення М. Василини з посади начальника Управління Служби безпеки України у Волинській області 25 липня 2008 року N 671/2008
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про призначення М. Василини начальником Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 672/2008 від 25 липня 2008 року
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про звільнення М. Василини з посади начальника Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 440/2009 від 16 червня 2009 року
  6. Менеджмент. ПрАТ "Датагруп". Процитовано 10 січня 2020.
  7. Василина М. М. Акмеологічні основи управління розвитком професіоналізму викладачів вищих спеціальних навчальних закладів : дис. на здобут. вчен. ступеню доктора пед. наук : спец. 21.07.03 – кадри органів і військ державної безпеки // НА СБ України. — Реєстр. № 6238.. К., 2005. — 413 с.
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про присвоєння М. Василині почесного звання Заслужений юрист України N 223/2007 від 20 березня 2007 року
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.