Вежа Кіндія

Наприкінці XIV століття у Дворі господаря знаходився воєвода, а потім господар Валахії Мірча I Старий. Археологічні розкопки середини XX століття показали, що вежа Кіндій датується другою половиною XV століття і будувалася господарем Валахії Владом Цепешем.

Документальні відомості про вежі з'явилися набагато пізніше, в XVI столітті. Так існування вежі було зафіксовано венеціанським мандрівником Антоніо Пигафетта. Пізніше вежу також зазначив болгарський католицький єпископ Petar Bogdan, а також інші мандрівники, в числі яких був Павло Алеппський. В середині XVIII століття в латинській рукописи з бібліотеки Batthyaneum Library, говорилося, що вежа використовувалася як в'язниця. У 1840 році французький художник Michel Bouquet відобразив на своїй картині вежу незадовго до реставрації.

Між 1847 і 1851 роками вежа була повністю відреставрована господарем Валахії Георгієм Бібеску, який додав їй 5 метрів у висоту і в сучасному стані висота вежі становить 27 метрів.

Останні суттєві роботи з реставрації інтер'єру вежі Кіндій були проведені в 1960-х роках Дирекцією історичних пам'яток Румунії. Зовнішня реставрація вежі була проведена в 1995 році.

Існує декілька версій походження назви вежі, однак, найбільш ймовірною виглядає версія про те, що «кіндія» — це архаїчний вираз, який означає «захід», тобто, частина дня, в якій солдати, які охороняли вежу, подавали знак про закриття всіх 5 воріт міста, після чого, жодна людина не могла ні зайти, ні вийти з нього.[1]

Вежа Кіндія