Велебитські печери

Печери Велебиту (хорв. jame Velebita) — ряд глибоких карстових печер у гірському масиві Велебит, Хорватія.

Велебитські печери
Держава	Хорватія
Адміністративна одиниця	Ліцько-Сенська жупанія
Місце розташування	Гайдучкі Куковиd
Гірський хребет	Велебит
Висота над рівнем моря	1438 м
Дата відкриття (винаходу)	28 вересня 1992
Довжина або відстань	3731 м
Висота	1431 м
Знаходиться на природоохороній території	Хайдучки і Рожанські куковіd і Північний Велебит

Лукина яма — печера глибиною в 1431 метр, найглибша печера в Хорватії, 16-а за глибиною печера в світі і найглибша печера Південно-Східної Європи[1]. На дні печери, у підземних озерах і струмках, мешкає найбільша відома колонія підземних п'явок Erpobdella mestrovi, які, як було встановлено, є представниками нового виду, роду і сімейства[1]. До інших видів, які були виявлені в печері, відносяться сухопутні равлики Zospeum tholussum[2]. У печерах хребта Велебит у Хорватії водяться дивні п'явки Croatobranchus mestrovi. Вони населяють озера з крижаною водою на дні найглибших шахт. З боків тіл п'явок розташовані вирости, що нагадують ноги, а ротові отвори оточують щупальця. Точно невідомо, що вони їдять, оскільки, крім п'явок, в крижаних озерах ніхто не живе[3]. Ще у печерах Велебиту виявлені хірономіди Troglocladius hajdi.

До інших примітних печер належать Словацька яма (-1320 м), печерна система Велебиту (-1026 м), Медуза (-679 м). Всі перелічені печери розташовуються в національному парку «Північний Велебит». У печерах Велебиту є низка надзвичайно глибоких (понад 500 м) колодязів, в тому числі третій у світі колодязь Патков Гушт з глибиною 553 м вільного падіння, названий на честь померлого хорватського спелеолога[4].