Велике Гірке озеро
Велике Гірке озеро (араб. البحيرة المرة الكبرى) — солоне озеро на трасі Суецького каналу. До нього примикає Мале Гірке озеро (араб. البحيرة المرة الصغرىا). Разом озера мають площу 250 км². На північ канал прямує озерами Манзала й Тимсах. Оскільки канал не має шлюзів, вода з Червоного і Середземного морів вільно поповнює ту воду, яка випарувалася з поверхні озера. Озера виступають своєрідним буфером для каналу, зменшуючи дію морських припливів.
Велике Гірке озеро | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
30°20′ пн. ш. 32°23′ сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Єгипет | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | солоне озеро | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 250 км² | |||
Висота | 0 м | |||
Довжина | 23,2 км | |||
Ширина | 10,8 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Суецький канал | |||
Витікають | Суецький канал | |||
Країни басейну | Єгипет | |||
Інше | ||||
Geonames | 351834 | |||
Велике Гірке озеро (Єгипет) | ||||
| ||||
Велике Гірке озеро у Вікісховищі |
Історія
У римські часи водний шлях до Індії та до східно-римської провінції Аравія Петреа був таким чином полегшений, що під керівництвом імператора Траяна в 100 році нашої ери роботи над Бубастіс-каналом знову відновились: збудовано новий канал, що поєднав сьогоднішній Каїр через Більбейс до старого Бубастіс-каналу. На честь імператора канал був названий Amnis Trajanus.
Навпроти птолемейського міста Арсіноє заклав Траян укріплений порт Klysma(Cleopatris, пізніше Kolzum). Через це оновлення 84 кілометрового Бубастіс-каналу, яке було розпочато фараоном Нехо II і закінчено Даріусом I, було створено прохідне водне сполучення від Рима до певних індійських портових міст. Римська торгівля з Індією опиралась на порт Myos Hormos. Із траянським каналом було створено пряме корабельне сполучення із східно-римською провінцією Аравія Петреа, спростилося перевезення вантажів. Траянський канал також при імператорі Адріані використовувався і підтримувався. У часи смерті імператора Траяна (117 рік нашої ери) Рим володів всіма портами Червоного моря і Перської затоки. Торговельний оборот від Єгипту на південь та схід досяг свого найвищого пункту[1].
Від початку шестиденної війни у 1967, коли робота каналу була призупинена до 1975, 14 суден були замкнені в озері. Ці кораблі отримали назву Жовтої флотилії (англ. Yellow Fleet) за кольором піску, яким були занесені їхні палуби.
Примітки
- Schörner, Hadwiga (2000). Künstliche Schiffahrtskanäle in der Antike (німецькою). Heft 1. с. 38–43.
Посилання
- Melampus in Suez- оповідь моряка з судна "Мелампус", одного із суден, що у 1967 були замкнені в озері