Великий бостонський тунель

У тунелі

В середині XX століття для вирішення складної транспортної проблеми міста була побудована автострада - головна артерія міста. Було виселено багато людей, а їхні будинки знесені. Місце під автострадою так і залишилося незадіяним. Місто страждало від забруднення повітря.

Після 16 років очікування фінансування від Конгресу, будівництво розпочалося. 2,6 млрд доларів становив початковий кошторис.

1-а частина будівництва була закінчена з відкриттям 15 грудня 1995 тунелю Теда Вільямса.

Його потрібно було з'єднати з трасою I-90. Але будівництво було ускладнене тіснотою: з одного боку завод «Gillette», а з іншого поштова служба США.

Далі потрібно було прокласти тунель під протокою. Ситуація ускладнювалася тим, що під протокою у 8 метрах під водою проходить червона лінія метро. Рух поїздів не можна було зупиняти. Вирішено було прокласти тунель під протокою і за 1,5 метра над метро. При найменшій необережності Атлантичний океан міг затопити метрополітен.

Далі довелося будувати тунель під колією, що прямує до вокзалу. Цього разу проблемою було те, що 70% Бостону побудовано на насипній суміші цегли, деревини тощо. Нижче проходив шар різноманітного ґрунту (крім глини були й інші ґрунти).

Інженери заморозили ґрунт, оскільки ніякі інші заходи зміцнення ґрунту не підходили. На 5 метрах під землею під рейками було зроблено тунель.

Далі треба було прокласти трасу через центр міста до з'єднання з 90 магістраллю.

Тунель буде продовжуватися над тим місцем, де знаходиться автострада (де високий рівень ґрунтових вод), яку він замінить. Інженери підняли 550 тис. тонн заліза і металу за допомогою домкратів, розташованих далі від дороги, побудували тунель і вже тільки після цього розібрали автостраду, рух по якій не припинявся.

В рамках цього проекту був також побудований найширший 10-смуговий вантовий міст у світі.

• National Geographic Channel

• Суперсооружения: Великий бостонський тунель^{[недоступне посилання з березня 2019]}