Вернер Фукс

Вернер Фукс (нім. Werner Fuchs; 18 січня 1891, Інстербург 30 червня 1976, Кіль) — німецький військово-морський діяч, адмірал крігсмаріне (1 квітня 1942). Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами

Вернер Фукс
нім. Werner Fuchs
Народився 18 січня 1891(1891-01-18)
Черняховськ, Східна Пруссія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 30 червня 1976(1976-06-30) (85 років)
Кіль
Поховання
 : 
Діяльність офіцер ВМФ, Адмірал
Військове звання  Адмірал
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Срібний німецький хрест

Біографія

1 квітня 1909 року вступив на флот кадетом. З 1 жовтня 1911 року служив на легкому крейсері «Кольберг». Учасник Першої світової війни. З 2 березня 1915 року — вахтовий офіцер на легкому крейсері «Регенсбург». Після закінчення війни залишився на своєму посту. З 1 лютого 1920 року — 3-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Остзее», з 2 жовтня 1922 року — в штабі командувача ВМС на Північному морі. З 4 жовтня 1923 року — 4-й офіцер Адмірал-штабу в штабі головнокомандувача ВМС. 29 вересня 1924 року призначений командиром роти 3-го батальйону берегової оборони, а 17 вересня 1926 року йому доручено керівництво Експериментальним інститутом зв'язку, одночасно був референтом торпедної інспекції Морського керівництва. Брав участь в секретних розробках торпедного озброєння. З 25 лютого 1930 року — навігаційний офіцер на лінійному кораблі «Ганновер», з 21 вересня 1931 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Остзее». 20 березня 1934 року призначений командиром легкого крейсера «Кельн», а 1 жовтня 1935 року очолив Відділ бойової підготовки Морського керівництва (потім ОКМ). З 28 березня 1938 року — начальник Відділу флоту ОКМ. 1 липня 1939 року призначений начальником Конструкторського управління ОКМ. У веденні Фукса було зосереджене як керівництво розробкою нових проектів, так і розміщення замовлень на приватних і державних верфях. Фуксу вдалося організувати різке прискорення будівництва підводних човнів і забезпечити Карла Деніца необхідною кількістю субмарин. У 1944 році ситуація з виробництвом значно ускладнилася: почастішали перебої із сировиною, а в результаті нальотів союзної авіації сильно скоротилась робота верфей. До цього часу німецька промисловість вже не могла заповнити втрати підводного флоту. 31 жовтня 1944 року переведений в резерв ОКМ. 23 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 21 лютого 1947 року звільнений.

Нагороди

Бібліографія

  • Die Erfüllung des Lebens (Autobiographie). Schnitter Verlag. Berlin. 1966.
  • Ein Schriftwechsel über das Marine-Ehrenmal. Zusammen mit Renate Karnak. Ohne Verlag. 1964.
  • Das Marine-Ehrenmal des Deutschen Marinebundes. Verlegt durch den Deutschen Marinebund e.V. Wilhelmshaven. Verschiedene Ausgaben 1960, 1964, 1665, 1966, 1969.

Література

  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. ISBN 5-699-10354-6

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.