Вестготське письмо
Вестго́тське (іноді візіго́тське) письмо́ — штиб середньовічного письма, що походило з королівства вестготів (візіготів) в Іспанії. Іноді також зветься littera toletana і littera mozarabica.
Застосовувалося з кінця 7 до 13 століття переважно в Вестготській Іберії, а також подекуди на півдні Франції, вдосконалювалось протягом 9-13 століть, але згодом вийшло з ужитку. Це письмо постало з унціального, тому має риси унціального письма, наприклад це стосується напису літери «g».
Інші виразні риси — відкрита горішня дужка літери «a» (що робить її схожою з «u»), подібні між собою форми літер «r» і «s», довга літера «i», схожа з «l». Існують дві форми літери «d», одна з прямим виносним елементом, а друга з похиленим вліворуч. Горішня риска літери «t» має гачок, що закруглюється вліворуч; «t» має багото інших форм, що застосовуються в лігатурах, також є дві лігатури «ti» на позначення твердої та м'якої вимови цього сполучення. Цікава ознака вестготського письма — це наявність особливої літери «z», що згодом, у каролінгськім письмі, перетворилась на седилью («ç») [1].
Примітки
- Maria Selig, Barbara Frank, Jörg Hartmann, Le passage à l'écrit des langues romanes. Publié par Gunter Narr Verlag, 1993. ISBN 3-8233-4261-4, 9783823342618. P.127.
Джерела
- Visigothic Minuscule on Medieval Writing Архівовано 10 червня 2011 у Wayback Machine.
- Muñoz y Rivero, Jesús (1919). Paleografía visigoda: método teórico-práctico para aprender a leer los códices y documentos españoles de los siglos V al XII; obra ilustrada con 45 láminas dibujadas por el autor (Вестготська палеографія: Теоретично-практичний метод опанування навичками читання іспанських кодексів і документів 5 - 11 століть; ілюстровано 45 авторськими малюнками) (Іспанська). Мадрид: Д. Хорро.
Див. також
Посилання
- Вестготське / візіготське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 81. — 552 с.