Видавничий маркетинг

У видавничій сфері загальні засади та функції маркетингу набувають конкретніших, адаптованіших до її специфіки ознак. У них фокусуються особливості не лише видавничої продукції, її сприйняття і використання, а й партнерських відносин видавництва, впливу на нього зовнішніх чинників, своєрідне місце галузі в економічному та соціокультурному просторі[1]. Для проектування і здійснення його необхідні системні маркетингові знання, розуміння маркетингових особливостей книги, вміння інтегрувати їх у специфіку своєї діяльності, втілити у видавничі проекти і стратегії поведінки^{[джерело?]}.

Основним об'єктом маркетингу у видавничій справі є читацький попит і читацька потреба. Ці два поняття тісно взаємодіють між собою^{[джерело?]}.

В кожній сфері виробничої діяльності маркетинг має свою специфіку, пов'язану з особливостями конкретного товару і особливостями ринку задоволення потреб, пов'язаних з цим товаром. Видавничий маркетинг також має свою специфіку. Маркетингова діяльність у поліграфічній галузі базується на вивченні книжкового ринку, його сегментації, плануванні, а також розробці комплексу маркетингу з урахуванням його особливостей. Одним із найголовніших ролей у маркетинговій політиці виробництва відіграє рекламна діяльність[2].

У видавничій справі рекламу можна розглядати з таких аспектів: внутрішня, зв'язки з громадськістю та з метою розширення збуту. Внутрішня реклама базується на створенні колективу однодумців, які вірять у видавництво і таким чином стають носіями пропаганди підприємства. Завданням реклами в аспекті зв'язки з громадськістю є контакти з представниками преси, участь керівників підприємства в суспільному житті у викладацькій діяльності, відвідування різних церемоній, презентацій, та суспільних заходів, публічність конфліктів, які виникають навколо автора або книги та ін..^{[джерело?]} Реклама з метою розширення збуту є її основною сферою, яка пов'язана з усіма взаємозалежними факторами маркетингу, які впливають на продаж: участь у книжкових виставках-ярмарках, презентації книг, презентаційні столи, автограф-сесії, інформаційні та виставкові стійки та ін^{[джерело?]}.

Сьогодні в Україні є проблема затримки пережитків минулого у найрізноманітніших сферах і у тому числі — видавничому маркетингу. Проте, як зазначає В. Теремко у своїй статті «Маркетингова культура як концептуальна проблема видавничої сфери України»: «…вітчизняна видавнича практика в окремих аспектах цієї проблематики значно випередила дотичну до неї вітчизняну науку. Її представники опанували якісно нові знання і ділову культуру під тиском конкуренції, на хвилі індивідуальних і корпоративних інтересів, прагнення досягти успіху в обраній справі. Багатьом прислужилися інтелектуальна допитливість, яку вони мали змогу задовольнити здебільшого із зарубіжних інформаційних, наукових, навчальних, прикладних джерел, різноманітні освітні, тренувальні програми, навіть спонтанне взаємопроникнення ділових знань, цілеспрямований обмін ними. Ця тенденція з роками стає все очевиднішою і поступово підбирається до повноцінного використання маркетингу в різноманітті його можливостей. До таких суджень підводять спостереження над проективною, товарною, дистрибуційною, комунікаційною діяльністю видавництв, авторів, книгорозповсюджувальних структур, організаторів книжкових виставок, успішно спозиційованих у своїй діяльності, ефективних у створенні нових можливостей і досягненні результату. Одним із свідчень цього є становлення, зростання, утвердження у видавничому просторі суб'єктів діяльності на основі грамотно спроектованих, зорієнтованих на конкретні цільові аудиторії пропозицій, динамічного проникнення на ринок, технологічно вибудованих комунікацій тощо. Більшість із них — цілком заслужено авторитетні фахові, економічні лідери, орієнтирні центри видавничої сфери»[1].

Один із застарілих поглядів, що гальмує розвиток маркетингових ідей, виражається у ставленні до видання видавничої продукції як до сталого, лінійного процесу — це все попри унікальність кожного окремого видання, особливості його створення та певних наявних характеристик. Маркетинговий етап у розробці книги займає чільне місце і є багатоаспектним та складним процесом, що передбачає наперед продуманий план дій. Доречна також думка П. Форсайта: «Маркетинг — щось значно більше, ніж просто відділ видавництва чи комплекс прийомів і напрямів діяльності; це самооснова самоіснування компанії, адже саме маркетинг визначає її зв'язок з ринком та клієнтами»[3]. Маркетинг є інструментом, завдяки якому здійснюється популяризація, реалізація та продаж видавничої продукції, а також відбувається комунікація між видавництвом та читачем^{[джерело?]}.