Видобування нафти третинне

Видобування нафти третинне здійснюється шляхом штучного підтримання енергії пласта або штучної зміни фізико-хімічних властивостей нафти. Дані методи дозволяють підвищити КВН ще на 5 % — 15 %.

Первинні методи використовують тільки природну енергію пласта, досягають КВН не більше 20-30 %.

Вторинні методи пов'язані з підтриманням внутріпластової енергії шляхом закачування в пласт води і природного газу. Вони досягають типових КВН не більше 30-50 %.[1]

Підвищення нафтовіддачі в третинних методах досягається завдяки нагнітанню газу, закачування хімічних реагентів, використання теплового методу збільшення нафтовіддачі за рахунок циклічного нагнітання пара в колектор нафти або створення внутрішньопластового горіння.

Найбільш широко застосовуються теплові і газові (CO₂) методи. За даними Міністерства енергетики США, серед третинних методів, що застосовуються в США, теплові методи складають 40 %, а 60 % — газові. Ще близько 1 % припадає на хімічні технології (полімери, ПАР).

За типом робочих агентів класифікація відомих методів підвищення нафтовіддачі пластів має такий вигляд:

• Теплові методи (ОГВ та інші);

• Газові методи (наприклад, CO₂-EOR);

• Фізичні методи (ПІВ та інші);

• Хімічні методи (емульсії комплексної дії — ЕКД, Мікробіологічний вплив та інші);

• Гідродинамічні методи;

• Струмене-відхиляючі методи;

• Комбіновані методи

• Фізико-хімічні методи (реагентно-активаційний вплив та інші)

Один з варіантів третинних методів, TEOR, пов'язаний з нагріванням нафти в пласті для зменшення її в'язкості. Часто застосовується закачування водяної пари, іноді також використовують спалювання частини нафти на місці (безпосередньо в пласті). Також в пласт можуть накачуватися ПАР (детергенти) для зміни поверхневого натягу між водою і нафтою . Третинний метод починають використовувати, коли вторинний перестає бути адекватним, але тільки за умови, що видобуток нафти залишається рентабельним. Таким чином, використання методу залежить як від вартості обраного способу вилучення, так і від цін на нафту.

Найбільш широко (більше 100 впроваджень) застосовуються теплові та газові (CO2) третинні методи. У першому десятилітті XXI століття за рахунок третинних методів видобувалося за оцінками Aramco близько 3 мільйонів барелів на день (з них 2 мільйони — за рахунок теплових методів), що становить близько 3,5 % від загальносвітового нафтовидобутку.

За даними Міністерства енергетики США, теплові методи становлять 40 %, а 60 % — газові серед теоретичних методів, що застосовуються в США. Ще близько одного відсотка застосувань припадало на хімічні технології (полімери, ПАР). У першому десятилітті XXI століття за рахунок третинних методів видобувалося за оцінками Aramco близько 3 мільйонів барелів на день (з них 2 мільйони — за рахунок теплових методів), що становило близько 3,5 % від загальносвітового нафтовидобутку.

• Видобування нафти вторинне
• Теплові методи підвищення нафтовилучення
• Теплова обробка свердловин
• Теплофізичні методи підвищення нафтовилучення
• Термохімічні методи підвищення нафтовилучення

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г. Технологія розробки нафтових родовищ. [Текст]: навч. посіб. для студ спеціальності 185 «Нафтогазова інженерія та технології» / В. М. Орловський, В. С. Білецький, В. Г. Вітрик; ХНУМГ ім. О. М. Бекетова; НТУ «ХПІ». — Полтава: ТОВ "Фірма «Техсервіс», 2020. — 243 с.
• Білецький В. С. Основи нафтогазової інженерії [Текст:підручник для студентів вищих навчальних закладів./Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. — Львів: «Новий Світ- 2000», 2019—416 с.]