Виправні роботи
Виправні роботи — вид кримінального покарання, що полягає в примусовому залученні засудженого до праці з відрахуванням з його заробітку в дохід держави певної частини.
Види виправних робіт
Виправні роботи діляться на два види: ті, які відбуваються за місцем роботи засудженого і ті, які відбуваються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування за погодженням з органами, які керують виконанням вироку, як правило, в районі місця проживання засудженого.
Дискусійним в кримінально-правовій теорії є питання про доцільність застосування виправних робіт до осіб, які мають основне місце роботи. Одні автори (М. М. Ісаєв, В. Д. Меньшагін) вважають, що виправні роботи в такому випадку є швидше замаскованим штрафом, стягування якого здійснюється в розстрочку[1], що вказує на недоцільність даного виду покарання. Інші автори (А. Бриліантов, А. Кібальнік) говорять про необгрунтованість відмови від застосування такої форми виправних робіт[2]. Зазначається, що виправні роботи з відбуванням покарання не за місцем основної роботи засудженого складно застосовувати в сільській місцевості, де відсутні підприємства, на яких потрібні працівники відповідного фаху; що примусовий характер праці і наявна часто його невідповідність кваліфікації та бажанням засудженого зменшує виправний вплив покарання (в тому числі за рахунок зменшення впливу з боку колективу); що серед засуджених до даного виду покарання рецидив зустрічається частіше, ніж серед тих, хто відбували покарання за основним місцем роботи.[3]
Див. також
- Обов'язкові роботи
- Примусові роботи
Примітки
- Кузнецова Н. Ф. Курс уголовного права. Том 2. Общая часть. Учение о наказании. — М., Зерцало, 2002. — ISBN 5-94373-035-4.
- Бриллиантов А. Новые законодательные подходы к уголовному наказанию // Законность. 2004. № 3. С. 11; Кибальник А., Соломоненко И. Юридические оплошности действующего уголовного закона // Российская юстиция. 2004. № 6. С. 28.
- Уголовное право России. Практический курс / Под общ. ред. А. И. Бастрыкина; под науч. ред. А. В. Наумова. М., 2007. С. 204—205.