Випробовування родовищ корисних копалин

Випробовування родовищ корисних копалин (рос. опробование месторождений полезных ископаемых, англ. testing of deposits; нім. Bemusterung f der Lagerstätten f pl) – процес вивчення якісного і кількісного складу і властивостей природних утворень родовищ корисних копалин. Результати служать основою для виділення і оконтурювання промислово цінних скупчень, природних і технол. типів і сортів корисних копалин, підрахунку їх запасів, ведення геол.-розвідувальних і експлуатаційних робіт, вибору способу переробки мінеральної сировини, визначення втрат і розубожування, вживання заходів оптимізації використання надр і боротьби із забрудненням довкілля. Процес В.р. розділяється на три етапи: відбір проб, їх обробка і аналіз (випробування). Відбір проб здійснюється в оголеннях, різних гірн. виробках і бурових свердловинах як в умовах залягання, так і з відбитої або складованої маси. Виділяються три групи способів відбору проб в гірн. виробках: точкові, лінійні і об'ємні. Обробка проб включає дроблення, перемішування і скорочення. Для визначення повного хім. складу природних утворень, вмісту корисних компонентів і шкідливих домішок в надрах і мінеральній сировині застосовуються хімічні (спектральний, кількісний) і фізичні (рентгеноспектральний, рентгенорадіометричний, атомно-абсорбційний, ядерно-фізичний і інш.) методи. Мінералогічні дослідження використовують для уточнення мінерального і петрографічного складу к.к. і вмісних порід, вмісту і балансу розподілу корисних (основних і попутних) компонентів і елементів домішок, пов'язаних з окр. мінералами. Технол. випробовування здій-снюються в лабораторних, напівпром. і пром. масштабах. Лабораторні випробування дозволяють отримати принципові способи і схеми переробки мінеральної сировини, а напівпромислові і промислові - вибрати найефективніші з них і уточнити техніко-економіч. показники технол. процесу, що забезпечує комплексне вилучення (добування) корисних компонентів.