Водонасиченість гірських порід

Водонаси́ченість гірськи́х порі́д (рос. водонасыщенность, англ. water saturation of rock; нім. Wassersättigung der Gesteine, Wassersättigungsgrad) — міра заповнення порового простору, пустот і тріщин гірських порід водою.

Водонасиченість в природних умовах відповідає вологості гірських порід. Максимальна водонасиченість гірських порід визначається їх повною вологоємністю.

Коефіцієнт вологонасиченості (К_вн) визначають як відношення маси води, що насичує породу при звичайній температурі і тиску, до маси поглиненої води, що нагнітається в породу під тиском до 15 МПа. У повітряно-сухих порід К_вн менше 0,5, у вологих 0,5-0,8, у повністю водонасичених 1,0.

Водонасиченість гірських порід залежить від гідрогеологічного режиму, мінерального складу, характеру порового простору тощо. У нафтогазоносних районах водонасиченість зумовлює характер розподілу флюїдів у породах, їх рухливість у масивах, ефективність вилучення нафти і газу з порід.

Якщо змочуваність породи відома з даних зміщеного басейну, можна встановити деякі обмеження для насиченості. Насичення водою, що не зменшується, становить менше 15% у нафтових породах і більше 20% у вологих породах. Продуктивні зволожені водою пісковики зазвичай мають незнижувальну водонасиченість від 20% до 40%.