Волоконна світлодіодна лампа

Лампа зі стандартним різьбовим цоколем E27

Устрій волоконної світлодіодної лампи було винайдено компанією Ushio Lighting у 2008 році задля імітування вигляду звичайної лампи розжарювання.[1] Сучасні лампи зазвичай працюють з одним великим світлодіодом або матрицею світлодіодів, під’єднаних до великого радіатора — як результат, зазвичай такі лампи генерують світло у радіусі всього 180 градусів.[1] До середини 2010-х кілька виробників випустили волоконні світлодіодні лампи на ринок — такі лампи мали кілька джерел світла, розташовані в аналогічний або подібний спосіб, як були розташовані вольфрамові нитки в лампах розжарювання.[1]

Світлодіодні нитки складаються з ряду світлодіодів на прозорій підкладці, котру називають «чип на склі» (ЧНС). Ці прозорі підкладки зі скла або сапфірових матеріалів. Ця прозорість дозволяє рівномірно розосередити випромінюване світло без будь-яких перешкод. Рівномірне покриття з люмінофора у матеріалі з силіконової смоли, перетворює синє світло, котре випромінюють світлодіоди, на суміш червоного, синього і зеленого світла для створення певної світлової температури. Деградація силіконового матеріалу, і просочування синього світла є основною проблемою в конструкції волоконних світлодіодних ламп. Перевагами світлодіодних ламп є потенційно більш високий ККД за рахунок використання більшої кількості світлодіодних випромінювачів на низькому робочому струмі — основною перевагою конструкції є легкість, з якою з масиву волокон можна отримати майже повну «сферу» освітлення.

Термін служби світлодіодних випромінювачів знижується за високих робочих температур, за відсутності тепловідведення у волоконній світлодіодній лампі можуть використовувати гази високої теплопровідності всередині колби, щоб покращити теплообмін.

Волоконні світлодіодні лампи є запатентованими.[2]