Вороненко Володимир Васильович
Володимир Васильович Вороненко (нар. 23 червня 1956, Богданівка, Прилуцький район, Чернігівської обл.) — український медик, генерал-майор медичної служби, доктор медичних наук (2012), професор (2012), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2020).
Володимир Васильович Вороненко | |
---|---|
| |
Народився |
23 червня 1956 (65 років) Богданівка, Прилуцький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР, Україна |
Національність | українець |
Діяльність | лікар, викладач університету |
Alma mater | Київський медичний інститут (1977), Samara State Medical Universityd (1979) і Військово-медична академія імені С. М. Кірова (1990) |
Галузь | військова медицина |
Посада | ректор Української військово-медичної академії з 2004 по 2006 |
Звання | професор |
Ступінь | доктор медичних наук (2012) |
Брати, сестри | Вороненко Юрій Васильович |
Нагороди |
Життєпис
Володимир Васильович Вороненко народився 23 червня 1956 р. в селі Богданівка (Прилуцький район) Чернігівської обл. в родині сільських вчителів Василя та Варвари, які вже мали старшого сина Юрія.
Освіта
З 1973 по 1977 р. навчався в Київському медичному інституті.
У 1977–1979 р. навчався та закінчив Військово-медичний факультет при Куйбишевському медичному інституті.
У 1990 р. закінчив Факультет керівного медичного складу Військово-медичної академії імені С. М. Кірова.
Військова та державна служба, наукова діяльність
З 1979 р. лейтенант медичної служби Вороненко В. В. розпочав проходження військової служби на офіцерських посадах як військовий медик в Групі радянських військ у Німеччині, а після заміни — продовжив службу на Далекому Сході.
У 1990 р.— майор медичної служби Вороненко В. В. продовжив військову службу в Україні, а з 1991 року — в Збройних Силах України.
З 1995 по 2001 р.р. — проходження військової служби в Генеральній військовій інспекції при Президентові України, під час якої полковнику Вороненку В. В. було присвоєно військове звання генерал-майор медичної служби.
З 2001 р. — перший проректор, а з 2004 ректор Української військово-медичної академії.
У 2004 р. — захистив кандидатську дисертацію щодо профілактики радіаційних уражень, присвоєно наукове звання доцент.
З 2006 по 2010 р.р. — державна служба на посаді першого заступника голови Комітету з контролю за наркотиками[1].
З 2010 по 2012 р.р. — державна служба на посаді директора департаменту кадрової політики, освіти і науки МОЗ України.
У 2012 р. — захистив докторську дисертацію щодо профілактики радіаційних уражень аварійного персоналу на територіях радіоактивного забруднення, присвоєно наукове звання професор.
З 2012 р. — заступник директора з загальних питань ДУ «Науково практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України».
Публікації
Автор та співавтор понад 100 наукових робіт[2].
Основні наукові труди :
- Військова гігієна [Текст]: підручник для вищ. мед. навч. закладів / В. В. Вороненко [и др.] ; ред. М. І. Хижняк ; Українська військово-медична академія. — К. : УВМА, 2007. — 1179 с. — ISBN 978-966-73-89-60-4[3]
- Ядерна зброя (медичні аспекти) [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл., лікарів-інтернів та слухачів ф-тів і закл. післядиплом. освіти / В. Ф. Торбін [та ін.]. — Т. : ТДМУ: Укрмедкнига, 2012. — 190 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 188—190. — 1000 прим. — ISBN 978-966-673-188-6
- Медичний захист населення в надзвичайних ситуаціях в єдиній державній системі цивільного захисту [Текст]: керівництво / В. П. Печиборщ [та ін.] ; ДЗ «Укр. наук.-практ. центр екстрен. мед. допомоги та медицини катастроф МОЗ України» [та ін.]. — Київ: Людмила, 2019. — 692, [1] с. : іл., табл. — Бібліогр. в кінці гл. — 2000 прим. — ISBN 978-617-7638-12-8
- Фізіолого-гігієнічні рекомендації щодо застосування засобів індивідуального захисту від небезпечних радіаційних, хімічних, біологічних факторів [Текст]: метод. рек. / Худецький І. Ю., Торбін В. Ф., Левченко О. Є., Селіна О. Г. ; за ред. В. Д. Юрченка, В. В. Вороненка ; Департамент охорони здоров‘я М-ва оборони України, Укр. військ.-мед. акад. — К. : УВМА, 2006. — 62 с
Нагороди
- У 1988 р. — Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
- У 1996 р. — Пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України»
- У 1997 р. — Почесне звання «Заслужений працівник охорони здоров'я України»[4]
- У 2001 р. — Медаль «10 років Збройним Силам України»
- У 2004 р. — Міжнародний Орден Святого Станіслава III ступеня (з врученням Командорського Хреста)[5]
- У 2020 р. — Державна премія України в галузі науки і техніки за роботу «Медицина катастроф в умовах бойових дій»[6]
Примітки
- Розпорядження Кабінету Міністрів України щодо звільнення Вороненка В. В. з посади
- Наукова періодика України в електронному каталозі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського з роботами В. В. Вороненка
- Наукові труди В. В. Вороненка в електронному каталозі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
- Указ Президента України щодо присвоєння почесного звання Вороненку В.В
- Декрет 501/2004 Про нагородження Орденом Святого Станіслава III ступеня Вороненка Володимира Васильовича
- Указ Президента України «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2020 року»